Чому законодавчі зміни для волонтерів допоможуть усім українцям
Разом з громадськими та благодійними організаціями вони купують та привозять усе необхідне для ЗСУ: від шкарпеток до сучасних дронів. Волонтери допомагають людям у постраждалих містах (а часто і вивозять їх з-під обстрілів), годують, одягають та дають прихисток вимушеним переселенцям.
Це – лише найвідоміші напрями волонтерства, адже список їхніх важливих місій значно ширший. Наприклад, здати донорську кров або надати психологічну підтримку постраждалим від війни. Лише за даними вебсайту Національної соціальної сервісної служби України, станом на 30 травня, до переліку організацій та установ, які можуть співпрацювати з волонтерами (зокрема й іноземцями та особами без громадянства) включені 719 організацій та установ.
Однак волонтерський бум в Україні почався задовго до війни: ще у 2014 році, після Революції Гідності. І вже у 2021 року наша країна піднялася зі 150-ї (у 2010 році) на рекордне 44 місце у світовому рейтингу World Giving Index, котрий оцінює участь громадян у волонтерському русі.
Словом, українці волонтерять частіше, організацій та установ, котрі їх залучають – більше. Ось чому пора вдосконалити і спростити законодавство. Ключова мета – аби вони мали більше часу, сил та грошей для своєї мети (а бюрократії стало менше). Саме цього потребують волонтери та організації у виснажливих умовах війни.
До речі, це планували зробити ще до війни. 7 вересня 2021 року Президент України підписав указ № 487/2021, затвердивши Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки. Одне із її завдань – якраз сприяти українському волонтерству. Для цього, вважали автори документа, потрібно змінити кілька законів.
Такий же висновок у 2020 році зробили експерти із громадського сектору, котрі підготували свій проєкт ключових змін: Карту правових реформ для громадянського суспільства в Україні. Тут також йдеться про реформи законодавства, які допоможуть волонтерам.
Тому важко переоцінити значення законопроєктів №7363 та №7364, котрі зараз розглядає Верховна Рада України. У них прописані кілька кроків, які суттєво змінять на краще умови для діяльності волонтерів.
1. Перелік напрямів для волонтерства стає ширшим. Зокрема, додасться напрямок з надання допомоги для подолання наслідків збройної агресії рф проти України (очевидно, що цього пункту не було у оригінальному законі 2011 року).
2. З’являться передумови, аби розробити і втілити державні цільові програми з підтримки волонтерства та підвищення кваліфікації волонтерів.
3. Законопроєкти стимулюватимуть практику укладення договорів між неприбутковими організаціями та волонтерами.
4. Волонтери зможуть включати компенсацію витрат на відрядження (наприклад, проїзд та харчування), медогляди та щеплення у перелік доходів, з яких не платитимуть ПДФО та ЄСВ. Для цього потрібно узгодити норми Податкового кодексу зі спеціальним законом “Про волонтерську діяльність”, аби відшкодування витрат не вважалося доходом волонтера.
5. Також до списку надходжень, з яких не платитимуть ПДФО, увійдуть компенсації витрат, якщо волонтер навчався: до прикладу, домедичній допомозі, психологічній адаптації, роботі з ПТСР. До речі, така норма вже діє для учасників заходів організацій осіб з інвалідністю. Однак, завдяки змінам цим правом не зможуть скористатися ГО, відсутні у реєстрі неприбуткових установ та організацій – аби не було зловживань.
6. Доповнення до пункту 63 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу Україну дозволять неприбутковим організаціям допомагати постраждалим від бойових дій фізичним особам (наприклад, вимушеним переселенцям), не порушуючи умови неприбутковості. Така норма вже працює для тих, хто допомагає ЗСУ та іншим військовим формуванням. А оскільки зміни до статуту вносити складно, поправка лишається актуальною.
7. А відповідно до змін у пункті 69.12 підрозділу 10 тих же Перехідних положень Податкового кодексу, організації зможуть не включати весь ланцюг операцій з гуманітарною допомогою (починаючи з її ввезення) до розрахунку суми для реєстрації платником ПДВ. Так, 15 березня ВРУ вже дозволила громадським та благодійним організаціям не включати сюди операції з надання благодійної допомоги. Але ввезення гуманітарних вантажів все ще враховують, коли йдеться про ПДВ, і це треба змінювати.
Саме тому важливо одночасно ухвалити законопроєкти №7363 та №7364. Адже вони доповнюють одне одного і дозволяють у комплексі вирішити проблеми волонтерської спільноти. Ми вважаємо, що такі рішення якнайшвидше потрібно втілювати в українському законодавстві.
Обидва законопроєкти вже мають підтримку народних депутатів: 31 травня їх прийняли за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання. Наразі триває підготовка законопроєктів до другого читання. Тож вже скоро чекаємо наступних гарних новин!
Також, після 24 лютого ЦЕДЕМ випустив перелік перевірених волонтерських ініціатив, які першими організувалися для допомоги збройним силам, медикам та цивільному населенню України з початком повномасштабної війни.
