Електронний аукціон в процедурі банкрутства
18.10.2018 року нарешті сталося те, чого юридична спільнота чекала вже давно, Верховною Радою України був прийнятий в другому читанні Кодекс України з процедур банкрутства і від дійсно революційних змін в сфері відновлення платоспроможності юридичних, а тепер вже і фізичних осіб нас відділяє виключно підпис Президента. Прийняття цього нормативно-правового акту в форматі Кодексу — без сумніву позитивний факт. Правовідносини в сфері відновлення платоспроможності давно відчувають себе тісно в форматі звичайного закону, враховуючи їх об'ємність, взаємодію з іншими, зокрема процесуальними, нормативно-правовими актами та значимість для економічних процесів в державі, а додавання абсолютно нового для вітчизняного права інституту відновлення платоспроможності фізичних осіб, додає ще більшого масштабу та значення.
Одним з найбільш позитивних факторів нового Кодексу, особисто я, зі зрозумілих причин, визначаю закріплення на рівні Закону норми про реалізацію майна банкрутів виключно і безальтернативно в форматі електронного аукціону — нарешті останній з трьох великих Toxic Asset в Україні виходить з формату торгів поржавілим молотком в підворітті в формат відкритих сучасних технологічних процесів без корупційних ризиків.
На жаль, розділ “про торги”, до якого я мав честь докласти певних зусиль, внаслідок відповідних політичних процесів було перенесено на рівень підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України і основні дискусії щодо нього попереду. Хоча моє ставлення до такого перенесення не є позитивним — на мою думку, закладення основних принципів проведення торгів, таких як допуск учасників до торгів, необмеженість кількості ставок, фіксування результатів аукціону жодним чином не зашкодили б Кодексу, а навпаки поставили б певні обмежувальні рамки на майбутнє, для унеможливлення маніпулювання на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Проте навіть з виключенням з тексту Кодексу основних принципів механіки аукціону в розділі “про торги” можна відмітити позитивні моменти порівняно з текстом в першому читанні, які залишились в тексті та були прийняті 18.10.2018 року.
Так положеннями статті 72 обмежена можливість скасування аукціону арбітражним керуючим виключно до початку торгів та за конкретних підстав, а також встановлений обов'язок провести повторні торги з їх оголошенням не пізніше ніж через 10 робочих днів, таким чином зводячи нанівець можливий вплив недобросовісних арбітражних керуючих на процедуру торгів і пов'язані з цим корупційні ризики.
Однозначною “перемогою” є редакція статті 73 - “Правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, яке перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.”
В редакції від 26.02.2018 року зазначена норма містилась в статті 53 - “Правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, яке перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого або кредитора.” Таким чином в першому читанні була прийнята норма, яка фактично обмежувала можливість визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, зокрема для осіб, які в результаті відповідних протиправних дій могли бути не допущені до участі в проведенні аукціону та відповідно втратили можливість придбати спірне майно. Таким особам залишалась би виключно примарна можливість отримати компенсацію від оператора електронного майданчика. Примарна, бо статутний капітал таких операторів в більшості випадків складає 1000 гривень, а з активів лише стілець і стіл.
В поточній редакції Кодексу в статті 74 зберігається норма про компенсацію в розмірі 10 відсотків від ціни майна, проте, застосовуючи положення статті 73, право на отримання компенсації не позбавляє права на судовий захист. Згідно позиції Верховного Суду результати аукціону з реалізації майна в провадженні у справі про банкрутство безумовно будуть визначатись як “правочин”, який в Постанові від 24.01.2018 року по справі № 910/8052/17 зазначає - «отже, виходячи з аналізу правової процедури реалізації майна на торгах, яке підлягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами проведення їх акту проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі –продажу майна на торгах, тобто є правочином.»
Таким чином, застосовуючи позицію Верховного Суду та положення статті 73 Кодексу - “Правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, яке перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною...” особа, інтереси якої були порушені, має повне право на судовий захист стосовно визнання недійсним аукціону з реалізації майна в провадженні у справі про банкрутство, а також на отримання компенсації з боку порушника.
Стосовно механіки торгів, що була перенесена на рівень підзаконних нормативно-правових актів Кабінету міністрів України, то на мою думку, враховуючи велику значимість реалізації цього виду токсичних активів електронний аукціон має відповідати найсучаснішим технологічним ІТ тенденціям — база даних має бути захищена технологією Blockchain; допуск учасників має бути виключно на підставі сплати ними гарантійних внесків без необхідності надавати/завантажувати жодних документів, та здійснюватись електронною торговою системою автоматично без втручання в цей процес людини; порядок має відповідати положенням законодавства про захист персональних даних, а сам аукціон має бути максимально відкритим та зрозумілим з відкритими для всіх ставками — без обмеження в часі його проведення та кількості ставок для кожного учасника.
