Абсурд як спосіб захисту порушеного права у спорах з ДФС
Доволі часто на практиці МСБ стикаються з проблемою: в ході проведення комплексної перевірки контролюючий орган знімає всі витрати за весь період перевірки.
Разом з тим, така жорстка та агресивна політика нетерпимості до свободи підприємництва має свою зворотну прозаїчну та дуже формальну сторону: імперативність дотримання контролюючим органом права процедури.
З точки зору теорії адміністративного права, базових принципів КАСУ(Кодексу адміністративного судочинства) та Податкового кодексу України право контролюючого органу зробити донарахування породжує обов’язок контролюючого органу зробити таке донарахування по суті і по формі законним.
Якщо з по суті всім зрозуміло, що допомога судово-бухгалтерського експерта в такому випадку a must, то у випадку порушення контролюючим органом права процедури, платники податків дуже часто поволі легковажно ставляться до можливості опротестувати таке донарахування. Хоча, формальний підхід має свої переваги.
З огляду на успішне застосування такого підходу для захисту прав та інтересів клієнтів, публікую бланкову правову позицію, яка може бути успішно використана для захисту платника податків.
«…Податковим органом проігноровано частину наданих первинних документів для перевірки, а саме – акти списання матеріалів за відповідні звітні періоди. Так інспектору були надані для огляду і роботи оригінали всіх первинних документів за перевіряємий період, окремо слід зазначити, що інспектору також був наданий доступ до оцифрованого архіву з метою поліпшення умов проведення перевірки, також інспектору було надіслано на службову електронну пошту 57 електронних листів з електронними документами.
Фактична відсутність частини документів у матеріалах адміністративного оскарження та у акті перевірки призводить до викривлення результатів перевірки, засвідчує порушення процедури проведення перевірки в частині повноти проведення перевірки. Також вказаний факт свідчить про відсутність методології проведення перевірки, про умисне недотримання контролюючим органом методології проведення перевірки.
Вказана обставина чітко стверджує, що висновки акту перевірки є нікчемними, оскільки ґрунтуються на вибіркових документах, умисному ігнорування документів, припущення поєднанні з абсурдним формалізмом контролюючого органу.
Небажання інспектора бачити первинні документи, аналізувати первинні документи або описувати первинні документи, які надані для ознайомлення, не надає інспектору підстави зазначати, що до перевірки первинні документи платником податків надані не були.
З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
Аналогічна правова позиція закріплена в Постанові Верховного Суду 21 березня 2018 року, справа №2а-4957/12/1470, адміністративне провадження №К/9901/1302/18.»
