СЕА ПДВ. Деякі речі потрібно просто викидати
01.07.2015 року увійшло в історію української економіки як тріумф реформаторів-було введено ПДВ рахунки в дію. За два роки функціонування ПДВ рахунків було безліч скандалів, пов’язаних зі зловживанням фіскалів. Але реформатори, голова податкового комітету і уряд були невідступні та продовжили усіляко боротися з не доброчесним бізнесом. Рівень зубожіння населення значно зріс з 2015 року. Для мене показовим є середній кошик покупця на базарі у селі Морозівка, Київської області. З червня 2015 року по сьогодні я бачу стабільну, як на кладовищі, картину: люди купують менше, купують те, що дешевше, люди купують тільки те, що не можуть виготовити самостійно.
Паралельно в Києві я бачу експертів-реформаторів, уряд і голову податкового комітету ВРУ, які звітують про зростання та покращення умов ведення бізнесу.
Когнітивний дисонанс, спричинений брехнею про реформи і тим, що більшість нормальних людей від’їжджає за кордон на заробітки або на навчання, призводить до висновку: хтось загрався і забрехався.
Час визнати: СЕА себе дискредитувала. СЕА вбила бізнес в Україні, особливо безготівковий і реальний. Поясню на прикладі звичайної поліграфічної фірми.
Поліграфічна фірма закупає витратні матеріали: папір, чорнила для друку, сітку, пружини, скоби, запчастини для друкарської техніки. Більшість з цього – імпортовані товари. Більшість імпортованих товарів знаходяться в категорії ризику. Адже фіскали та «експерти» весь час розказують про фіктивний імпорт та так звані скрутки
Скруткою називають ситуацію, коли ти купив папір, а відвантажив інший товар. Формально з точки зору, класифікатора, якщо я куплю папір і відвантажу буклети, буде скрутка. Мою накладну мають блокувати. Особливо, якщо блокноти я продам як блокноти українського виробництва і продам більш ніж на 50 000 грн ПДВ(300 000грн з ПДВ) в місяць. Це маразм, бо на те і потрібна поліграфічна фірма аби друкувати, але експерти борються з податковими ямами, не доброчесним бізнесом і здоровим глуздом.
Наприклад, постачальник паперу, з якого поліграфічна фірма надрукувала блокноти, потрапив у фінансовий моніториг ДФС і його податкові накладні заблокували. Постачальник реально поставив папір, а поліграфічна фірма той папір оплатила. Постачальник має довести, що він – не баран, а поліграфічна фірма чекати.
Йде час. Поліграфічна фірма тим часом втрачає право на податковий кредит і вимиває обігові кошти, знову авансуючи бюджет, коли вимушено поповнює ПДВ-рахунок аби зареєструвати податкову накладну на блокноти. На даному етапі поліграфічна фірма вже двічі сплатила ПДВ:один раз, коли платила за папір, другий раз,коли поповнила ПДВ-рахунок.
Скоро фірма заплатить ПДВ втретє. Коли податкову накладну ДФС на папір ДФС не визнає і постачальник піде в суд, який буде тривати роки два-три. Покупець(поліграфічна фірма) втратить вправо на податковий кредит та заплатить позитивне значення з ПДВ за декларацією в бюджет.
Трагедія тут ще в тому, що і накладну поліграфічної фірми на блокноти теж можуть легко не визнати реальною за якимись критеріями, скрутка, як варіант. Поліграфічна фірма втрачає Замовників і кошти.
Шалений успіх реформаторів, експертів, уряду та голови податкового комітету. Овації. Схеми, скрутки, корупцію подолано, поліграфічна фірма закривається, бо жодне підприємство не витримає такого податкового навантаження, витрат на юристів та бухгалтерів. І стало дешевше всіх звільнити і/або друкувати за готівку. Білий бізнес тільки що помер.
Ця ситуація наглядно демонструє наступне:
1. Інституту приватної власності в Україні не існує. У юридичної особи примусово витягнули тричі її кошти за одне і те саме ПДВ.
2. Податкова нівелює принцип правомірності рішень платника податків, закріплений у ст.. 4 ПКУ. Для податкової всі, хто, є платником ПДВ, – потенційні шахраї.
3. Податкова плюндрує ст. 1. Конституції, адже важко назвати правовою державою, де я тричі плачу один і той самий податок і де мені якісь люди навішали наперед ярлик злісного неплатника, злочинця, скрутку.
4. Ми ніколи не дійдемо до високих стандартів ОСЕР з ПДВ.(так рекомендації ОСЕР не є частиною національного законодавства, та якщо ми вже на займали грошей у зовнішніх кредиторів, то маємо OECD VAT Guidelines відповідати. В цих самих Guidelines написано, що ПДВ має платитися пропорційно всіма учасниками ланцюжку.) В українському ланцюжку всі ми платимо ПДВ. І платимо його тричі.
5. Або експерти тупі і голову комітету та уряд обманюють або це робиться спеціально.
Політична партія, яка вирішить питання скасування СЕА(системи електронного адміністрування ПДВ, ПДВ-рахунки та реєстрацію податкових накладних), однозначно переможе на парламентських виборах.
Кандидат в президенти, який докладе максимум зусиль аби скасувати цей тотальний маразм отримує одразу голоси малого та середнього бізнесу, який обкрадає ця система.
Як варіант, політична сила, яка ініціює звернення до
Конституційного суду України щодо відповідності Конституції України приписів ст. 201 ПКУ, теж може отримати дуже гарні політичні дивіденди на виборах.
01.07.2017 увійде в історію української економіки як тріумф реформаторів та тотального внутрішнього контролю. З цього дня ДФС починає виконувати функцію служби внутрішнього контролю у Закритому акціонерному товаристві Україна. Залишки середнього класу однозначно знищуються. Ідеологія «сім’ї», яка так активно сповідувалась януковичами, отримує остаточну перемогу.
Всі, хто ще щось намагався робити самостійно, йдуть працювати на 3200 грн на заводи олігархів або виїжджають за кордон. Шалений успіх реформаторів, експертів, уряду та голови податкового комітету. Овації.
