Звернення до Ради Адвокатів України щодо порушення прав адвокатів

01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7

Шановна ЛідієПавлівно!

Безумовно 2012 рік приніс значні перспективи дляукраїнської адвокатури в призмі здійснення правової допомоги особам, що берутьучасть у кримінальному судочинстві – в якості свідка, підозрюваного,обвинуваченого. Було прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс, ЗаконУкраїни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тощо. Здавалось гарантії здійсненняадвокатської діяльності будуть дотримуватись більш неухильно та відповідно донорм національного та міжнародного законодавства. Однак, незважаючи на гарантіїадвокатської діяльності, декларовані статтею 23 Закону України «Про адвокатурута адвокатську діяльність», грубі порушення прав адвокатів та гарантійадвокатської діяльності далі відбуваються, при чому системно і на «узаконеномурівні». Дані порушення і змусили мене як адвоката, як особи проти якої ціпорушення вчиняються, звернутись до Вас із цим зверненням.

Мова йтиме про установи попереднього ув’язнення, а самеслідчі ізолятори (далі – СІЗО). Як відомо у СІЗО завжди існував окремий порядоквідвідування, пропуску тощо. Звичайно, був і є перелік предметів, речей таінших, з якими вхід на територію СІЗО заборонено. Тому при вході до установипроводився візуальний огляд з використанням метало детектора чи іншихпристроїв. Однак, віднедавна такий порядок став суворіший. Наприклад уЛьвівському слідчому ізоляторі в обов’язковому порядку проводиться не те що огляд,а особистий обшук, пов’язаний із перевіркою вмісту кишень, частковимроздіванням, вказівкою зняти взуття, зніманням підстилок тощо. І такі діїпроводяться з кожним, в тому числі й з адвокатами. Варто зауважити, що ці діїпроводяться в загальному коридорі, на очах у інших відвідувачів, що чекаютьсвоєї черги на такий же особистий обшук, ще й до того ж особою жіночої статті,що є грубим порушенням прав людини та громадянина.

Але найголовнішим порушенням цієї «процедури» є відвертоцинічний перегляд документів, що належать адвокатам. Перегляду та перечитуваннюпідлягає кожен аркуш, кожна сторінка, кожен запис, які з собою несе адвокат дляроботи із підзахисним. По суті це є порушенням адвокатської таємниці. На моєзауваження з даного приводу адміністрація СІЗО відповіла, що їм начхати наадвокатську таємницю та інші гарантії прав, оскільки їх дії регламентованізаконами та нормативними актами.

Справді, режим пропуску в СІЗО регламентовано ЗакономУкраїни «Про попереднє ув’язнення» та Наказом Міністерства юстиції України №460/5 від 18.03.2013 р. «Про затвердження правил внутрішнього розпорядкуслідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України». Однак,уважно проаналізувавши зміст даних нормативних актів, можна прийти висновку, щовони не відповідають Конституції України, Законові України «Про адвокатуру таадвокатську діяльність», вимогам Європейської конвенції захисту прав людинищодо дискримінації адвокатури та порушення гарантованих прав адвокатськоїдіяльності.

П.п.7.4-7.6. загаданих вище правил внутрішнього розпорядкув СІЗО передбачено огляд осіб, що входять на територію установи, при цьому уразі наявної інформації про спробу пронести заборонені речі, начальник СІЗОможе прийняти рішення про особистий огляд. Однак у Львівському слідчомуізоляторі безпідставно проводять такий особистий огляд зі всіма без виключенняі цей огляд плавно переходить в особистий обшук. Про те, що ці огляди та обшукипроводяться з порушенням п.7.6. правил та принижують честь та гідністьгромадян, я мову вести не буду.

Однак найбільшої уваги заслуговує положення п. 7.7.згаданих правил – «Працівникам правоохоронних органів та захисникам дозволяється проносити матеріали та документи, щостосуються провадження за кримінальними справами, з обов’язковим їх оглядомна контрольно-пропускному пункті СІЗО на наявність заборонених предметів».

Що це, як не узаконене порушення адвокатської таємниці тагарантій адвокатської діяльності, яке ще до того ж і віднесено до обов’язкупосадових осіб установи попереднього ув’язнення? П.4 ч.1 ст. 23 Закону України «Проадвокатуру та адвокатську діяльність» забороняє проведення огляду,розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненнямадвокатської діяльності.

Відтак правила, мова про які велась вище, не відповідаютьчинному законодавству порушують професійні права адвокатів та посягають нагарантовану таємницю адвокатської діяльності.

Ці кричущі порушення мають на сьогоднішній день системнийхарактер, відбуваються ледь не щодня по всій Україні. І сотні адвокатів, щовідвідують своїх підзахисних в установах попереднього ув’язнення стають «жертвами»узаконеного порушення їх адвокатських прав.

І хотів би закінчити своє звернення, звернувши увагу наположення ст. 21 Закону України «Про попереднє ув’язнення». Дана статтязобов’язує адміністрацію установи попереднього ув’язнення створити необхідніумови для роботи слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, яка пов'язана зпровадженням у кримінальній справі. Дане положення закону надає переваги окрім суду виключно стороніобвинувачення у кримінальному судочинстві і не сприяє дотриманню принципіврівності, змагальності та інших принципів кримінального судочинства.Відсутність норми в законі про створення належних умов для захисника дляпобачення з підзахисним є своєю мірою перешкодою в здійсненні адвокатської діяльностіта може розцінюватись як дискрімінативний підхід до сторін кримінальногосудочинства.

Тому виходячи із проблем, викладених даному зверненні, напідставі ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,прошу розглянути дані системні випадки порушення гарантій адвокатськоїдіяльності в установах попереднього ув’язнення, дати їм належну оцінку, прицьому звернувшись до відповідних органів законодавчої ініціативи, профільнихкомітетів Верховної Ради України тощо з приводу приведення Закону України «Пропопереднє ув’язнення» у відповідність з нормами
Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про адвокатуру таадвокатську діяльність» в частині дотримання прав захисників та неможливості їхпорушення, а також внесення змін до правил внутрішнього розпорядку слідчихізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України в частині їхневідповідності ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З повагою,

Адвокат                                                Н.М.Олексюк

15.06.2013 р.