Останнім часом доводиться все більше чутикритику кримінального процесуального кодексу України в частині "неконституційності",на думку декого, положень статей 45 та 58. Цякритики звучить повсюдно, навіть на блогах декого з тутешніх авторів. Нагадаю, що цимистаттями регламентовано, що як захист від обвинувачення так і представництвоінтересів потерпілого у кримінальному провадженні, здійснюють виключноадвокати. Критика грунтується передусім на частині 1 ст. 59 КонституціїУкраїни, яка декларує, що "кожен має правона правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надаєтьсябезоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав." 16.11.2000року Конституційний Суд України за зверненням Солдатова Г.І. розтлумачивположення частини 1 ст.59 Конституції України - "про те, що "кожен євільним у виборі захисника своїх прав", в аспекті конституційного звернення громадянина Солдатова Г.І. треба розуміти як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при захисті від обвинувачення та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання правової допомоги вибирати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученнямюридичної особи". На цьому аргументи критики замовкають. Чому? Атому, що якщо вести дискусію далі, то потрібно акцентуватись на наступному. Зокрема,суд розтлумачив положення в частині звернення Солдатова Г.І., який грунтувавсвоє звернення на основі ст.44 КПК України (ред. 1960 р.) з положень якоївиник т.зв. спір. Ну і крім того варто звернути увагу на дату рішення - 2000рік. На той час жодним Законом не було регламентовано поняття правовоїдопомоги та порядок її надання. Правова допомога фігурувала лише вКонституції у ст.59,а відтак на той час Рішення Конституційного суду було вірнепо своїй суті. Але що ми маємо натомість на сьогоднішній день? Ценовий Закон «про адвокатуру та адвокатську діяльність» (хоч він має також своїнедоліки), а також Закон України «Про безоплатну правову допомогу» тощо. Однакці критики не помічають, що ця ж стаття 59 Конституції України передбачає, щодля захисту від обвинувачення в Україні існує адвокатура. Тож дискусія вичерпана,на мою думку.