У людей, які опинилися у одному «човні» із забудовником, який чи то не може чи то не хоче з якихось причин добудовувати об'єкт жевріє надія, що прийнятий минулого року ЗУ "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" рятує їх у цій ситуації та надає можливість фіксувати свої майнові права в реєстрі.

Але насправді НІ, це марні надії.

І на це є кілька причин:

1. Закон поширює свою дію лише на об'єкти, дозвіл на будівництво яких буде отримано після вступу цього закону в силу, тобто після 10 жовтня 2022 року.

2. Реєстрація прав можлива виключно у разі існування  в Єдиній державній електронні системі у сфері будівництва усіх документів на підставі яких ведеться будівництво будинку: права на землю, містобудівні умови, експертиза проекту, дозвіл на будівельні роботи та відомості про гарантійну частку.

3. Істотною умовою договору купівлі квартири у такого забудовника обов'язково має бути ідентифікатор об'єкта будівництва.

У зв'язку і чим, виникає цікава ситуація. Про права майбутніх покупців нерухомості держава намагається дбати, що звісно тішить майбутніх покупців.

А от відносини покупців і з тими забудовниками, які взяли на себе обов'язки із спорудження будинків раніше і не виконали їх, поки руху на законодавчому рівні не видно.

Виглядає так, що на погляд держави це ситуації, які повинні розглядати у виключно у судовому порядку, що на мій суб'єктивний погляд не є вірним.

Адже часто-густо положення договорів щодо таких будівництв прописуватися однобічно  у користь забудовників, їх відповідальність або ж передбачалася декларативно, або була непропорційно малою, або й зовсім не згадувалася. Відповідно знайти релевантний судовий захист і по суті, і по формі може бути досить складно.

А тому ці відносини також потребують втручання законодавця та прийняття нормативно-правових актів котрі б прописували дорожню карту виходу покупців із таких зупинених будівництв або ж чіткі та зрозуміли етапи їх добудови.