Минулого тижня інфопростір трохи порвало від соціологічних досліджень на території ОРДЛО. Багато експертів, і не дуже, дали коментарі в ракурсі, ось нарешті ми почули і зрозуміли про що думає населення окупованих територій.

Якщо чесно, я не досліджував це витвір соціологічного мистецтва. За мене це зробив пан Сивохо, який зауважив, що якби такі дослідження були занадто публічні, то респонденти вже б мали довгі і плідні дискусії з МГБ ДНР/ЛНР.

У той же час я хотів би зазначити, що такі «соціологічні дослідження» використовуються російською пропагандою, а також окремими українськими ЗМІ, які транслюють міфи російської пропаганди, задля суб’єктизації «народу Донбасу». Обговорюючи результати «соціології» ми відходимо від реальності «Росія – агресор», «ОРДЛО – колаборанти» на «почуйте народ Донбасу».

Ефемерну категорію намагаються зробити реальною. І українці «які втомились від війни» із задоволенням готові впасти в світ віртуальної реальності, яку нам пропонує РФ та нині діючий Президент.

Суб’єктивізація народу ОРДЛО в дискурсі подальшої долі ЛНР/ДНР змусить українську владу йти на зміни підходів до вирішення проблем війни на Сході України. Тобто сприймати за сторону конфлікту не Російську Федерацію, а «народ» з його проблемами і забаганками. Тобто поведе Київ у доволі хибне поле, в яке Москва заганяла нас минулі шість років. Мовляв «домовляйтесь з ЛДНР, а ми тут ні до чого».

Коли ми на повному серйозі починаємо обговорювати доцільність звільнення територій, де люди в більшості цього не бажають, ми допомагаємо російській пропаганді актуалізувати суб’єктність «народу ОРДЛО», як категорії, яка має впливати на вибудову дорожньої карти чи то звільнення чи то реінтеграції Донбасу.

Фактично, українські ЗМІ, можливо самі того не бажаючи, але вбивають в голови українцям тезу, щодо необхідності враховувати інтереси населення окупованої території.

Хоча якраз тут і є головна логічна помилка. Адже, якщо територія окупована, то субєктом є окупант, тобто Російська Федерація. «Населення ОРДЛО» не може бути субєктом, так само, як не може бути субєктом перемовин з терористами заручник. Адже заручник завжди транслює волю того, чия зброя на нього наведена.

Тож я хотів би нагадати всім. На Сході війна з Російською Федерацією, те що на визнання цього факту не вистачило сміливості ні в Порошенка ні в Зеленського, говорить лише про відсутність «чоловічого начала», або політичну далекоглядність обох політичних лідерів України. Не існує «народу ОРДЛО», є населення, яке перебуває під окупацією. Субєктом перемовного процесу, щодо звільнення українських територій є Російська Федерація. І врахування позиції «народу» чи адміністрації ЛНР/ДНР є шляхом до визнання громадянського конфлікту всередині України.