Розпочну із того, що автор цієї статті із першого дня існування Мінських угод зазначав про їх злочинну для України сутність.
Також зазначу, що НЕМАЄ жодної формули Штанмайєра. Це міф. Є лише буквальне виконання Комплексу мір по виконанню Мінських угод.
І якщо перший рік, їх існування можна було виправдати тим, що вони все ж змогли зупинити гостру фазу російсько-української війни, то вже 31 серпня 2015 року стало зрозуміло, що їх виконання в прямому сенсі без крові та жертв не відбудеться. Я нагадаю, що саме в цей день Верховна Рада України в першому читанні прийняла ухвалила зміни до Конституції України в частині децентралізації і особливого порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (далі - ОРДЛО), і саме в цей день у правоохоронців, полетіла граната.
Влада тоді зробила певні висновки, і перестала торпедувати питання реалізації Мінського процесу, але тим не менш продовжувала розповідати про їх безальтернативність. Чим була викликана така безальтернативність зазначається рідко, втім вона дійсно мала міжнародне підґрунтя. Адже Комплекс мір по виконанню Мінських угод був закріплений відповідною резолюцією Радбезу ООН 17 лютого 2015 року.
Дана Резолюція відповідно до норм Статуту ООН є обов’язковою до виконання для всіх країн-членів.
Формула «Штанмайєра» про яку зараз так модно стало згадувати – це всього на всього буквальне виконання п.п.9-11 Комплексу мір по виконанню Мінських угод, а саме
1) Проведення місцевих виборів та територіях, які не підконтрольні Україні
2) Початок відновлення контролю за кордоном
3) Конституційна Реформа в частині децентралізації з урахуванням особливостей ОРДЛО;
4) Вступ в силу Закону України «Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей»
5) Роззброєння всіх незаконних банд формувань
6) Відновлення контролю над російсько-українським кордоном Україною.
«Особливість» децентралізації відповідно до Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» і, відповідної до примітки №1 пункту 11 Комплексних мір по виконанню Мінських домовленостей, передбачає:
- недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб - учасників подій на території Донецької, Луганської областей (ст.3 Закону). Зверніть увагу від БУДЬ-ЯКОГО кримінального переслідування. Будь-які посилання на тяжкість злочинів відсутні;
- мовне самовизначення (ст.4 Закону);
- участь органів місцевого самоврядування в призначенні прокурорів та суддів (ст.5 Закону)
- створення загонів народної міліції (ст.9 Закону);
- право місцевих органів місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей укладати договори з Кабінетом Міністрів України (ст. 6);
- транскордонне співробітництво ОРДЛО з Російською Федерацією (ст.8 Закону);
Тобто це фактично автономія.
І до речі, я маю великі сумніви щодо «роззброєння». Скоріш за все важку техніку заберуть із собою російські війська, а особовий склад зі стрілецькою зброєю просто переведуть у розряд «народної міліції».
Тож хоч за «формулою Штанмайєра», хоч без тої «формули», але виконання Міньких угод призведе лише до одного – запуску процесів автономізації регіонів
І ми отримаємо нелояльність раніше лояльних регіонів, і стільки народних республік скільки в Україні прикордонних областей. І це шлях не до федералізації України, а до Сомалі.