Конституційний переворот?

З 30 серпня я перебуваю у стані емоційного гроггі. Ну це коли вестибулярний апарат працює, рефлекси є, але що відбувається до кінця не зрозуміло. 30 серпня Верховна Рада дев’ятого скликання прийняла у першому читанні проект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) р.№ 7203 від 17.10.2017р.

В принципі нічого дивного, якщо не звертати уваги, що він є таким, що не міг бути розглянутий у першому читанні з наступних причин:

Згідно з Висновком Конституційного Суду України від 19 червня 2018 року № 2-в/2018 законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (реєстр. № 7203 від 17 жовтня 2017 року), яким пропонується внести зміни до статті 80 Конституції України, хоч і відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, але має застереження, які мали бути розглянуті Верховною Радою України у порядку передбаченому ст. 150 Регламенту.

Більше того, на розгляд цих застережень відповідно до ч.2 ст. 150 Регламенту  здійснюється в порядку підготовки законопроектів до другого читання, передбаченому розділом IV Регламенту. Тобто класичні два тижні на внесення правок.

У випадку, коли Верховна Рада України не приймає жодної пропозиції та правки до законопроекту про внесення змін до Конституції України, то застосовується положення ч.6 ст.147 Регламенту, а саме «законопроект вважається таким, що знятий з розгляду Верховною Радою». Все. Крапка. Тут немає двозначності. Законопроект №7203 станом на 29 серпня 2019 року був таким, що знятий з розгляду і вважається відкликаним. Він не міг бути перенесений автоматично до розгляду наступного скликання Верховної Ради України.

У той же час керівництво фракції «Слуга народу» винесла питання про попереднє схвалення проекту Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) р.№ 7203. Для цього було скасована Постанова Верховної Ради України "Про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України" від 20 вересня 2018 року №2557-VIII. Що є абсурдом і порушує принцип правової визначеності, який є невід’ємною складовою принципу верховенства права. Адже принцип правової визначеності передбачає відсутність внесення непередбачуваних змін до законодавства. Скасування Постанови, яка мала певні юридичні наслідки, ще рік назад і результатом якого стало зняття з розгляду законопроекту однозначно не відповідає принципу передбачуваності змін до законодавства, адже тепер можна гамузом скасувати Постанови, щодо прийняття у першому читанні, у другому, в цілому…тобто будь що і це в результаті закінчиться хаосом в сфері законотворчості.

Суд ЄС серед елементів принципу правової визначеності називає запобігання випадкам набрання чинності положеннями законодавства до моменту їх публікації. Така можливість є винятковою, коли це обумовлено цілями відповідного законодавства та у випадку, якщо законні очікування тих, на кого воно поширюється, належним чином забезпечені (рішення у справах Racke ν Hauptzollamt Mainz (1979) та Hauptzollamt Landau (1979). У той же час ч.5 ст.138 Регламенту встановлює, що Постанови, прийняті Верховною Радою, які містять положення нормативного характеру, набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо ними не передбачено інше. Оприлюднення можливе лише після підписання.

Відповідно, саме голосування за скасування Постанови, яка вступила в силу і має нормативні наслідки є кричущим порушення принципу верховенства права і абсурдом. Але, навіть, якщо забути про це, то розглядати законопроект №7203 все одно не мали права, адже рішення про скасування Постанови, також оформлюється Постановою і доки ця постанова не оприлюднена вона не вважається такою, що набрала чинності. Тобто повертатись до розгляду проекту Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) р.№ 7203 ніяк не можна було до підписання Постанови про скасування Постанови Верховної Ради України "Про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України" від 20 вересня 2018 року №2557-VIII

Тим більш питання, а чому взагалі відбулось голосування по Постанові Верховної Ради України "Про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України" від 20 вересня 2018 року №2557-VIII в той час, як вона не стояла в порядку денному, і з голосу її не вносили?

На мою думку, на стільки грубі порушення Регламенту не снились навіть «Партії регіонів» у їх найкращі роки. Тож всі хто брав участь у цьому ґвалтуванні Регламенту, долучаються до пантеону ґвалтівників регламенту на кшталт Портнова та Олійника)

Що ж до інших голосувань в цей день, а саме «скорочення строків внесення альтернативних законопроектів» до проектів Закону України щодо внесення змін до Конституції України, то хочу зазначити, що при розгляді законопроектів про внесення змін до Конституції України, п.9 ст.143 Конституції України чітко зазначає, що альтернативні законопроекти по внесенню змін до Конституції України подаються протягом 14 днів і скорочення строків не передбачається регламентом. Це скаже будь-який юрист. Тож Верховна Рада України у перший день роботи дев’ятого скликання прямо порушила Регламент близько 13 разів. Що не кажи, а такого дійсно раніше не було.

А якщо врахувати, що вчора, 3 вересня, без дотримання строків на внесення альтернативних законопроектів було проголосовано дев’ять проектів Закону Українів, що пропонували зміни до Конституції, то цифра наближається до 20 порушень. При чому ці порушення впливають не просто на зміну законодавства, а на зміну Конституції України

Ми маємо справу або з космічними дурнями, або з доволі розумними схематиками, які розуміють, що при такій кількості порушення Регламенту Конституційному Суду України не залишиться нічого окрім, як в подальшому скасувати ці зміни. У той же час непокоїть те, що Конституційний суд України завжди виносить свої рішення в інтересах тієї кліки, яка знаходиться при владі.

Тож, якщо Конституційний суд України знову не згадає, що його головна задача не обслуговувати владну кліку, а стояти на сторожі захисту Конституції України, то ми отримуємо узурпацію влади з боку невеликої групи людей…Тобто повторення славних часів 2012 року…