Україна починає жити в старій новій реальності концентрації влади в руках однієї політичної сили. Хто забув, то я нагадаю, що останній раз таке в Україні відбувалось у грудні 2012 року, коли "Партія регіонів". Чим все закінчилось? Революція гідності. Смерті українців, та приход до влади негідників у вишиванках.

На хвилі хайпу тандем Богдан-Зеленській зумів протягнути в Раду більше 250 «штиків», які перші півроку будуть голосувати, за все що  кажуть, адже елементарно не будуть розбиратись в нюансах, а також чисто по людські будуть вдячні керівництву за можливість відчути владу.

Зеленському вдалось те, що не вдалось Петру Порошенко – сконцентрувати всю владу у своїх руках. Виконавча, судова гілки із серпня концентруються в маленьких ручках нового Гаранта і його друзів. Для України це одночасно і шанс і виклик?

Шанс полягає в тому, що тепер влада може покращувати життя громадян стільки скільки їй заманеться не звертаючи увагу на хотєлкі окремих політиків. Більше не буде внутрішньополітичної боротьби між членами коаліції, квотного розподілу посад та інших принад коаліційного Уряду.

Але де плюс там і мінус, і через монобільшість Верховна Рада України може перетворитись на місце, де «не місце дискусії». Більше не буде суперечок та обміну думками, тепер є лише одна провідна думка тандему Богдан-Зеленський. Причому це стосується усіх гілок влади. І тільки від них зараз залежить чи буде ця концентрація влади використана во благо чи ні.

Відключити

Володимир Зеленський у публічній риториці намагається зазначати, що відповідальність за Україну лежить на кожному громадянину України, адже «кожен з нас Президент», але потім сам виправився і зазначив, що не Президентом є той на кого йому прийде погана смс-ка.

Втім я хотів би зауважити наступне.Від початку роботи ІХ скликання вся відповідальність лежить виключно на одній людині, на В.Зеленському. Ні на його команді, ні на його друзів, ні на А.Богдані чи В.Коломойському, тим більш не на громадянах України. Вся відповідальність лежить виключно на чинному Президенту Україні. І я дуже сподіваюсь, що нашим громадянам не доведеться через рік почути мантру про те що і народ в нас якийсь не такий і відповідальність на справді лежить на українцях, «бо ви нас обрали».