Чим далі я дивлюсь на те що витворяє команда ЗЕ, тим більше починаю задумуватись над тим, хто зможе зупинити його ініціативність і повзучий наступ його команди на права та свободи інших державних інституцій під лозунгом «Цього хоче народ».

Зараз над Україною знов нависла загроза однопартійної більшості, на зразок «регіоналівської» більшості зразка 2014 року. Всі пам’ятають як регіонали тішились своїм 227 голосам, і що тепер вони вже точно зможуть покращити вже сьогодні. Результати покращення всі пам’ятають? Відмудохані студенти, Небесна сотня, і як наслідок слабкості держави – збройна агресія з боку РФ.

Петру Порошенку, не дивлячись на всі старання повторити долю Віктора Федоровича, все ж не далось створити однопартійну коаліцію, що врятувало Україну від узурпації влади. Всі пам’ятають чим займалось Міністерство оборони та СБУ у виборчий період. На жаль, попри всі позитивні зрушення в силовому блоці за часів Порошенка, він не зумів втриматись від використання адмінресурсу у власних інтересах.

Зараз Команда ЗЕ заявляє, що сподівається на однопартійну більшість. Українці із пам’яттю равликів, за п’ять років встигнули забути, що робить абсолютна влада з неустойчівими і закомплексованими особистостями. А Вова саме такий.

Рятує лише виборча система, і відвертий лівий список мажоритарників, який відкриває прекрасні перспективи для опонентів партії «Слуга народу». Тож набрати 226 мандатів в них навряд чи вийде. Тоді залишається питання з ким блокуватись. На поверхні лежить відповідь – партія «Голос». Але для Святослава Вакарчука піти на об’єднання зі «Слугою народу», яка не популярна в Західній Україні, це втратити підтримку в базовому регіону, тобто політична смерть і без того слабкого політпроекту. Хто ж залишається? «Батьківщина», «Сила і честь» Смешка, якщо зможуть заповзти, або депутатська група з мажоритарників тотальна більшість яких точно не будуть новими обличчями)

Відключити

Золоту акцію отримає Юлія Володимирівна, яка вже не раз заявляла: «Дєвушка гатова». Порядний чоловік після таких зізнань засилає сватів. Нікуди не дінеться і Володимир Олександрович, коли справдяться мої прогнози.

Чим цікава конфігурація Зеленський – Тимошенко? Тим, що Юлія Тимошенко не зможе ділити ні з ким владу, і спробує максимально обмежити вплив Президента на виконавчу владу. У той же час «Слуга народу» до свого розвалу спробує впливати на виконавчу владу через підтримку/блокування ініціатив Уряду. В умовах загрози узурпації влади з боку Адміністрації Президента, Конфігурація два сильні егоцентристи з різних партій на посадах, що в умовах парламентсько-президентської республіки приречені на протистояння  – ідеальна.

Якщо ж Зеленський вирішить не з ким не об’єднуватись, і «Слуга народу» піде в опозицію, що особисто ЗЕ дууууже не хочеться, то перед нами відкриваються перспективи «Ширка – 2», із об’єднанням всіх з усіма заради України. І тут позиції Тимошенко знову ж таки сильні, адже в умовах протистояння з Президентом, Парламенту потрібний буйний прем’єр, а так як Олег Валерійович йде 22 липня пасти корів, то вибір не такий вже й великий).