Петро Порошенко вибудовуючи свою передвиборчу кампанію під гаслом «Армія, мова, віра» намагається узурпувати традиційні цінності українства та історичну пам’ять пов’язану з розбудовою цієї армії.

Головнокомандуючий та його технологи і прибічники полюбляють наголошувати, що в 2014 році в Україні армія була розвалена і нараховувала всього 6000 осіб. Правда це чи ні? Думаю все ж художнє перебільшення того безладу, який творився у той час.

Та приписуючи собі всі звитяги армії Петро Порошенко абсолютно не заслужено забуває про сотні не пригодованих волонтерів (на відмінну від кишенькових бірюкових), які витрачали гроші час та здоров’я, щоб забезпечити українську армію першим необхідним на початку війни. Забувається про мільйони українців, які жертвували по півзарплати і пенсії, аби тільки купити новий тепловізор, або елементарну термальну білизну, генерато, соляру, та будь що. Забувається про народ України, який легітимізував мовчазною згодою військовий збір.

Забуваються добровольці, які своїми життями перші кинулись на ворога, прикриваючи і «вояків-контрактників», які ще не могли розібратись хто ворог, і що спецура РФ нам не браття, і генералів, які двадцять років розкрадали армію, а тепер розводили руками і щиро дивились в очі і не розуміли, а хто ж то все вкрав, і всю політичну еліту, яка 20 років розповідала, що нам не потрібна армія, адже зовнішніх ворогів немає…

 І всіх них захистив націоналістичний рух, які наші ж привладні кліки і намагались загнобити і вижити у не правове поле діяльності. Ми ж пам’ятаємо, як у 2008 році Міністр оборони Анатолій Гриценко в істериці бився через фразу «Україна для українців», як Президент України, засновник «Партії регіонів» Петро Порошенко називав учасників битви з криміналом в Мукачево «цинічними бандерами», як досі в колах силовиків «бандера» є лайливим словом. Але попри ненависть клік, саме націоналісти стали на захист України, і стали духовною основою нової української армії, на якій так зараз полюбляє піаритись людина, що під час Іловайської трагедії, перебуваючи на посаді Президента, створювала в Панамі черговий офшор.

І не дивлячись на значний внесок добровольців у російсько-українській війні, не дивлячись на те що вони досі, захищають нашу землю, не маючи жодного статусу та соціального пакету, який отримає кожний прокурор пробухавши два тижні в Костянтинівці, вони боронять Україну. У той же час статус добровольців залишається не визначеним, і відповідальність за це знову ж таки на людині, яка позиціонує себе, захисником українських цінностей і армії.

Тож коли я чую, що Порошенко називає себе патріотом і захоплюється добровольцями, я маю лише одну відповідь: «Легалізуй людей, які воюють за цю країну, поки ти на них піаришся», - і тоді образ Гетьмана, який малюється політтехнологами, стане ближчим до реальності, бо поки ми маємо Головнокомандуючого, який розділяє свої солдат і…багатіє. Втім це вже зовсім інша історія.