Не так давно Сергієм Тарутою був зареєстрований «антісоровський» законопроект, якщо точніше, то проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прозорості та відкритості інформації про діяльність благодійних організацій та громадських об'єднань, які отримують фінансування від іноземних держав та іноземних неурядових організацій (р. № 8501), присвячений забезпеченню  прозорості та відкритості інформації про фінансування діяльності і використання коштів благодійними організаціями та громадськими об'єднаннями, які більш ніж на п’ятдесят відсотків загального обсягу фінансування, від іноземних держав та іноземних неурядових організацій.

Фактично законодавцем пропонується ввести додаткові вимоги прозорості до благодійних організацій та громадських об’єднань, які здійснюють благодійну діяльність за рахунок коштів більше ніж на п’ятдесят відсотків загального обсягу фінансування,  отриманих від іноземних держав та іноземних неурядових організацій. Такі організації зобов’язані подавати до уповноваженого органу з питань реєстрації щороку до 1 березня року,  наступного за звітним, для оприлюднення наступну інформацію за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України:

персональний склад керівних органів громадського об'єднання;

- кількість членів громадського об'єднання, встановлену суму внесків на звітний рік та їх фактичне надходження на рахунок громадського об'єднання;

- загальну суму отриманих громадським об'єднанням доходів від фізичних осіб, підприємств, установ та організацій,

- суму та цілі отриманих громадським об'єднанням доходів від іноземних держав та іноземних неурядових організацій, а також країну походження коштів;

- суму та цілі видатків громадського об'єднання, здійснених за рахунок коштів, отриманих громадським об'єднанням  від іноземних держав та іноземних неурядових організацій;

- участь керівників громадського об'єднання у керівних органах інших громадських об'єднань та політичних партій.

Ініціатива, на мою думку, доволі цікава, адже фактично дає розуміння з якою метою та чи інша країна фінансує НГО в Україні. Окремо звертаю увагу, що дана норма стосується фінансування із будь-якої країни. Можливо навіть така звітність буде корисна і донорським організаціям для того, щоб вони могли більш ретельно контролювати шляхи виділених коштів. З іншого боку, держава в цивілізованому суспільстві має мінімізувати втручання у громадський сектор і всіляко сприяти його розвитку, а додаткова звітність навряд чи допоможе НГО в їх роботі.

Це не перший законопроект, який намагається впорядкувати проблему фінансування НГО з-за меж України. Втім, якщо раніше питання такого впорядкування підпадало під шалений шквал критики, то тепер знаходиться в тренді і відповідно законопроект має всі шанси бути прийнятим. 

Для чого потрібен був такий хід саме Сергію Таруті, а не групі депутатів?  На мою думку, тут виборчі технології перемішались з об'єктивними потребами українського бізнесу. Очевидно, що всі завжди намагаються всидіти на стількох стільцях на яких дозволяють можливості: з одного боку, у нас вже реально стартувала виборча кампанія, а за лаштунками іде колосальна боротьба на пост прем'єра. Враховуючи те, що  “Основа” Тарути грає на електораті промислових регіонів, то такий крок має технологічну складову. З такими ініціативами він намагається об'єднати навколо себе групи українських підприємців, які значно постраждали від “реформ” нинішньої влади. Це один з механізмів, як Сергій Тарута може стати голосом Півдня та Сходу України. З іншого боку, у суспільстві є реальний запит знати правду, хто і кого фінансує.

Не дивлячись на те, що антисоросівський законопроект в редакції Тарути не є таким жорстким по відношенню до іноземних фондів, як наприклад, в Угорщині або в Росії. Звичайно ж, всі грантожери почнуть розповідати про наступ на громадянське суспільство, але тут є певна помилка ототожнення. Як Мустафа Найєм помилково себе ототожнює із початком Революції Гідності, так і грантожери помилково отожнюють себе із громадянським суспільством. Втім  хто б з ким себе не ототожнював, але законопроект Сергія Тарути ускладнить роботи НГО в рази менше ніж введене не так давно декларування антикорупційних організацій. Фактично пропонується лише розкривати джерела і мету фінансування, а не звітувати за кожну канапку. Законопроект не веде Україну шляхом Росії, він лише прибирає законодавчі прогалини, які зараз мають місце.