Якщо про українцівсудити виходячи з соціологічних викладок, то перед нами постане напівлюдина-напівбог, яка неприймає корупцію, бажає воювати за країну та піклується про традиційні цінностісвоєї нації. Така собі мрія доктора Гебельса – Hochdeutchman.

Але, якщоповернутись до біблейської істини «людину пізнають по справах її», то виявляєтьсятрошки інша картина. Воєнкоми, як борзі пси, бігають за тими, хто на лавах мрієне словом, а ділом захищати свою батьківщину. Кількість дезертирств у 2014 роціперевалило за 10 тис. У 2016 році ця статистика трохи зменшилась, але всеж має місце. Кількість тих, хто «відкосив», прекрасно співвідноситься зкількістю українців, які полюбляють всілякі челенджи з обливаннями тавіджиманнями заради армії.

Українці кажуть, щобільше всього корупціонерів в Уряді. Все вірно, адже там 90% етнічнихукраїнців. Більше того, навіть на низовому рівні українці толерують корупцію.Ви уявляєте собі професора, який не прилаштує всю свою рідню до ВНЗ? Чи, може,прокурора, поліцейського, військового, який не пробує прилаштувати своє дитяткоу тепле місце. Я навіть по-іншому задам питання. Якщо б до Вас звернулися зтакою пропозицією ваші рідні, Ви б що зробили? А якщо б Ви відмовили, то ким биВас назвали рідні?

Отак і відбувається,що у Парламенті у нас вже цілі династії. Януковичи, Луценки, Порошенки, Балоги,вибачте, якщо кого забув. Коли просто провести статистику, хто із цьогоскликання має родинні зв’язки з колишніми депутатами, міністрами, очільникамиНБУ та представниками з інших державних постів, то ми отримаємо дуже цікавукартину оформлення класу пикатої шляхти. Це не добре і не погано – це факт.Чому не добре – тому що ці люди консервують під себе систему та позбавляютьсуспільство соціальної динаміки, а відсутність соціальної динаміки завждипризводить до революцій, адже «нізи» ніколи не бажають жити по-старому. Зіншого боку, побутова корупція провокується тим, що українці орієнтовані нагоризонтальні зв’язки, на відміну від росіян. Налідком цього є неможливістьоблаштування диктатури східного типу. Тобто, в Україні навіть найкрутіший тиранмає знаходити компроміс між елітами, у противному випадку Майдан. Янукович цене зрозумів. Порошенко не стільки розуміє, скільки відчуває. 

Ми можемо скількизавгодно бити себе в груди розповідаючи, що ми всі козацького роду, але ценеможливо суто статитисчно, адже навіть у розквіт козацтва козаків було небільше 1% від чоловічого населення України. Відповідно, як би ми не хотіли, алеу переважній своїй більшості ми родом з «грицьків», яких ті ж самі козаки ізневажали, за боягузство та хуторянство, звідки і прийшов комплексменшовартості, від якого українці не можуть позбутись вже декілька сот років.Згадайте, скільки зараз конфліктів між «атошниками» і, наприклад, водіямимаршруток, чи не нагадує це вам битви між міщанами та козаками, які оспівавПантелеймон Куліш у «Чорній раді»?

Але в українцівзавжи є ті козаки за духом, яких Гумільов назвав «пасіонаріями». Тобто, це всіті, у кого шило в дупі змушує протестувати, майданувати, воювати, волонтеритита дрючити цю владу. Таких завжди є  3,максимум 5%,  саме вони і є рушіямиперетворень. Але треба розуміти, що це лише якість, а не родова традиція, аджесин Хмельницького привів татар, син Коцюбинського воював за совєти, дітиколишніх «Рухівців» стали опорою клепто-псевдо-патріотичного режиму, який заразпанує в Україні. Так само, як нащадки полковників Хмельницького із захопленнямзнищували Україну, а коли настав час  - ізовсім із задоволенням її зреклись.

Пересічний українецьу своїх мріях - переможець драконів, учасник Майданів, ветеран АТО та людина,яка ніколи не давала хабарів. Але, як показує практика, у 2/3 випадківвиявляється, що із драконів у нього в житті трапився лише алкоголізм, якому вінпрограв ще в 20 років, на Майдані він був, але втік, коли запахло смаженим, відАТО він відкосив, або не відкосив, а заплатив «куди треба», щоб жодним чином неопинитись в зоні зіткнення, або ще ліпше – поїхав у службове відрадження на дватижні в Словянськ і отримав УБД) ну, і звичайно, весь залишок свого нікчемногожиття він витратить на те, щоб прилаштувати якомого краще свою дитятку,племінників тощо.

Та надія є, і цянадія - в українцях. Адже українці – це народ-липа, і чим сильніше йогонамагаються зігнути, тим сильніше він вдарить. І «грицько» завжди піде палитипана, якщо побачить, що челендж вже розпочато. Тому, рідні мої побратими, владапогана не тому, що вона антиукраїнська, а тому що вона збоченоукраїнська. В нійдомінують погані якості, як то жадібність, неповага до ближнього, клептократизм,кумівство. Але система наживи заради наживи приречена, і тому вона абореформується, або буде фізично знищена, альтернативою цьому є лише втратаУкраїною державності.

Каха Бендукідзеколись сказав доволі правильну річ: «Не треба думати, що Україна була завжди,кордони змінюються постійно, а, відповідно, бути державі чи не бути вирішуєтьсясаме зараз». Я ж до того всього додам, що той, хто бореться за Україну, маєрозуміти як чесноти так і вади нашого народу і бути готовим, що чергові кочубеїта хмельниченки заради власних амбіцій зроблять все і продадуть кожного. І ніжу спину встромлять і ще патріотами себе назвуть. Тож будемо готові до боротьбиі до знищення раба у собі та у своєму народові.