«…І пішли заморе до варягів і сказали тим: «Земля наша велика, а порядку в ній немає.Приходьте княжити та олодійте нами». Так починається сказання у «Повістіврем’яних літ» про запрошення варягів.
Як казавкласик, історія повторюється двічі: спочатку у виді трагедії, а потім - фарсу.Не берусь судити, що зараз відбувається з Україною, трагедія чи фарс, алезапрошення іноземців на держані посади не могло не викликати зацікавленістьелекторату та істориків.
Відтак за рікна державних посадах України відпрацювали:
АбромавічусАбрамас (Литва) – Міністр економіки України;
ЯреськоНаталія Енн (США) – Міністр фінансів України;
ХатіяДеканоїдзе (Грузія) – Керівник національної поліції України;
МіхоСаакашвілі (Грузія) – Голова Одеської обласної державної адміністрації;
ДавідСакварелідзе (Грузія) – Прокурор Одеської області;
Гія Гетсадзе(Грузія) – Заступник міністра юстиції України;
ГіоргіЛорткіпанідзе (Грузія)- т.в.о.начальника ГУНП в Одеській області;
Олександр Квіташвілі(Грузія) – Міністр охорони здоров’я України;
Довгий часреформу супроводжував консультант Ека Згуладзе (Грузія-Франція).
Можна доволідовго сперечатись про рівень компетенції та успіхів тих, чи інших посадовців. Іправо на життя мають всі думки у діапазоні від «провалились» до «врятуваликраїну у складний момент».
Я хотів бизосередитись трохи на інших речах.
Відразухочеться сказати, що більшість із «варягів» зухвало порушують статтю 4Конституції України, а саме - норму про єдине громадянство. З усіхвищезазначених осіб тільки Саакашвілі має єдине громадянство і то завдяки своїм«політичним прихильникам» у самій Грузії. Всі інші таким здобутком похвалитись наврядчи можуть.
Відтак наші«порушники», хоча і позиціонують себе, як частина коаліційної влади, все ж не ємонолітною складовою. Адже «грузинський десант» орієнтується у своїх діяхвиключно на Саакашвілі; Абромавічус на - корпоративні інтереси окремихкомпаній, які його лобіювали на цей пост; Яресько - на Вашингтон, який символічноє і столицею США і штаб-квартирою МВФ.
До того ж НаталіяЕнн дійсно заслуговує на повагу, адже в неї однієї є комплексний план. І хай це план щодо нищення таподальшої трансформації фінансового і банківського сектору України, аленаявність плану завжди краще ніж його відсутність. Також вона здійснюєефективний контроль над використання кредитних коштів та відповідностіфінансової політики України інтересамСША.
На мою думку,вона є найбільш ефективним менеджером цього Кабміну. Якщо вона стане наступнимПрем’єр-міністром України, а Саакашвілі - Міністром інформаційної політики (відверті успіхи у нього поки що єтільки в цій царині), то цей тандем здатний оживити урядове болото, яке тхне так,що чути аж за океаном.
На жаль, я змушенийконстатувати, що комплексного бачення реформ не було продемонстровано жодним членомУряду, окрім, як я вже зазначав, громадянкою США Яресько. Причин тут декілька: 1)низький рівень компетентності окремих міністрів; 2) не здатність компетентних міністріввпроваджувати реформи, 3) блокування реформ та ініціатив, компетентних таспроможних на реформи міністрів, які безпосередньо могли підвищити ефективністьвлади безпосередньо Порошенка та Яценюка.
Демонстрація«варягів» українському суспільству була продиктована як революційною модою, такі необхідністю списати відсутність реформ на гастарбайтерів. І необхідністьтакого кроку було прекрасно видно ще у грудні 2014 року.
Адже проблемане в громадянстві, чи національності міністра - це лише привід для спекуляцій (хочаособисто мене непокоїть, що міністри моєї країни плюють на мою ж Конституцію).Дійсна причина проблем України як держави – це тандем Порошенко-Яценюк. Поки цідва «державні діячі» будуть мати можливість активно впливати на внутрішнюполітику, доти ми приречені жити у зубожілій державі та споглядати за тим, якУкраїна крок за кроком під переможні реляції політиків, проплачених блогерів тажурналістів буде деградувати.