Сучасне українське суспільство можнапорівняти з населенням полісів Стародавньої Еллади: ми так само прагнемо демократії; віримо вміфи і випещуємо власних тиранів; мище й досі полюбляємо поклонятися богам (у нас багато фанатів Діоніса та Афродіти, трохи менше шанувальників у Ареса, ще менше - уФеміди). Вродженатолерантність українця дозволяє йому терпіти навіть те, що олігархи молятьсялише Гермесу. Врешті-решт, у кожного свій фатум.

Черговий міфпро те, що місцеві вибори-2015 приведуть до влади чесних і принципових людей,які остаточно зламають хребет «гідрі контрреволюції» і прискорять реформи, дужескоро увійде в золоту колекцію вигадок українства. На жаль, ми маємоконстатувати, що українське суспільство у своїй більшості знаходиться вархаїчному стані. Ми, із впертістю царя Мідаса, продовжуємо не розуміти причинно-наслідковийзв’язок між власними діями та не дуже бажаними наслідками. Наше буття зайшло востаточний клінч із логосом і відображає, що завгодно, окрім адекватноїнеупередженої думки.

Намагаючисьперекрити хвилю невдоволення, яка вже йде з боку «агентів Кремля та Массаду»,щодо певної невідповідності задекларованих цілей і фактичних результатіввиборів, архонти першими пішли у наступ. Ще вчора ми були «весьма обескуражены»тим, що в деяких містах вибори просто не відбулись (не говорячи вже про втратубюлетенів та прямий підкуп виборців), а вже сьогодні жерці Гермесу віщають нампро героїчну перемогу «патріотичних сил» та «нових облич» по всій Україні. Ітворець цієї перемоги - син Гермеса та улюбленець фортуни - божественний Пан ПетроОлексійович.

Я впевнений,що деякі послідовники Сократа не побояться та звернуть увагу народу на те, що в«патріотичних силах» колишніх і теперішніх злочинців з далеко не проукраїнськоюпозицією ще більше, ніж в так званих «не патріотичних»; що саме Банкова куруєдоволі «не патріотичний» проект «Наш край»; що виборча система побудована такимчином, що дійсно патріотичні сили, позбавлені медійного ресурсу, виведені врозряд маргінесу; що час визнати цю владу та її інструментарій неефективними.

Звичайно, такізауваження нікому не сподобаються. Адже ніхто не любить, коли йому заважаютьбути дурнем, а, отже, нас чекає певна хвиля ненависті до тих, хто не вірить вміфи та не поважає жерців. І «піпл схаває». Адже вже схавали і гальмуваннярозслідування розстрілу Майдану, і розгром «Свободи», і політв’язнів. А провісниківтого, що черговою брехнею хтось подавиться, немає.