Вільна людинатільки тоді є вільною, коли може спокійно і вільно висловлювати свої думки.Свобода слова та віросповідання - це фундамент нової української нації. Тієїнації, яка в муках народжувалась під кулями на Інститутській. Свобода – ценаркотик, і якщо ти хоч раз відчуєш її смак, ти не зможеш більше жити без неї.Право говорити та бути почутим, право захистити свою думку і не боятись отриматиза це по зубах, чи бути звинуваченим у співробітництві із ФСБ, СБУ абомарсіанами - ось саме це право є однією з базових складових геному нашої нації.
Як це недивно, але влада вже упродовжостанніх двадцяти років намагаєтьсяцього права українця позбавити. Нехай, це робили Кучма чи Янукович, врешті відостаннього ніхто і не вимагав розуміння тонкої душевної організації українця тазнання творів Шевченка. Врешті-решт у глибині душі всі ми розуміли, що спокійнежиття в Україні «проффесору» точно не загрожує.
Коли майже нещодня ми змушені чути від геращенків-луценків-порошенків про недопустимістькритики влади, про гру на руку Кремля, та побажання всім відправлятись на фронт, у нас, не згодних з офіційною іпрямою лінією партії, виникають питання: «Хто Ви такі? Хто дав Вам правоузурпувати правду? Чому в Україні поступово вводиться монополія на слушну думку? Чому замість того, щобдослухатись до українців, влада нищить соціальні ліфти, та закриваєкомунікаційні шлюзи? Чому замість того, щоб виховувати вільного українця, Ви випестуєте лизоблюдів та посіпак?»
На жаль, цявлада приречена. І не тому що вона добра чи погана. Зовсім ні. Її проблема в космічнійнеефективності. Адже важко зараз знайти країну в світі, де б народ дав такийгандикап довіри для проведення реформ, а можновладці, замість того, щобвхопитись за цей шанс та разом із країною здійснити цивілізаційний прорив,м’яко кажучи, його змарнували. Реформи підмінили симулякрами, патріотизм - підлабузництвом.
За влучнимвисловом Валентина Гладких: «революція відбулась не через те, що в Президентапрізвище починалось на Я, а тому що створені умови позбавляли українцяможливості нормально жити». На жаль, влада не розуміє цієї аксіоми, тапродовжує за допомогою проплачених ЗМІ та блогерів душити відмінну від неїдумку. «Зрада», - єдиний термін, яким можна охарактеризувати дії Банкової, -перетворено в мем. Добровольців перетворено мало не на маргінес, волонтерам чітко вказано, що в їх послугахдержава більше не має потреби.
Чергова кліка,яка за жартом долі прийшла до влади і, не усвідомлюючи того, що колись за своївчинки доведеться сплатити, продовжує показувати нам свій зад, при цьомупосміхаючись білозубою посмішкою «західним партнерам». Але прийде час, колигромадянське суспільство пред’явить рахунок до сплати і дасть копняка всімкоаліційним шулерам. І не допоможуть ані стогнання про гру на руку Кремля, аніскавчання про те, що не слід розгойдувати лодку, в якій люди гроші перевозять.Нічого не допоможе. А армії відгодованих журно- та блогошлюшок увіп’ються вгорло колишнім власникам, адже своя сорочка завжди ближча до тіла. Чи не так?