«Радянськийперіод» життя нашої країни зараз модно не любити. І демократії тоді не було, іукраїнців ображали, і жилось тоді добре тільки партноменклатурі, а всі іншістраждали під гнітом загарбника. Найцікавіше, що більше всіх ненавидятьрадянський період мешканці центральних районів міст, де саме їхні батьки тадіди отримували помешкання за правильне штудіювання праць Леніна.
Однакпопри цей модний тренд, хотів би заступитись за радянське кіно. Особливо забезсмертне створіння Марка Захарова «Убить дракона». Мабуть, через певний брак освіченостія не знаю кращого фільму, який би показував всі проблеми буття людини та їївнутрішній потяг до тиранії.
Головнийгерой цього фільму Ланцелот казав: «Я почав заздрити рабам, вони все знаютьнаперед, вони мають тверді переконання, мабуть, тому що в них немає вибору»…
Подивившисьсьогодні порядок денний пленарного засідання Верховної Ради України, звернувувагу на законопроект Тетяни Чорновол «Про особливий режим спеціальноїконфіскації майна» (р.№3025 від 03.09.2015р.) і почав заздрити Ланцелоту, оскількивін не жив в Україні і був позбавлений такого щастя, як споглядання повногонищення основ закону і законності тими, хто колись із трибун перед натовпом закликавцих законів дотримуватись.
Зрозумійте менеправильно, я не проти того, щоб злочинці сиділи у в’язницях, а їх майно, якщовоно здобуте злочинним шляхом, було використане на благо держави, але я проти свавілля.
В Конституції України чітко прописано, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду увипадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
У той же час пані Тетяна пропонує «віджимати» майно на підставі ухвалисуду. Незакінчене досудове розслідування також не є підставою длянезастосування особливого режиму спеціальної конфіскації.
Як це будевиглядати на практиці. Завтра Гвінея Бісау або Сомалі (нагадую, що це найменшкорумповані країни світу), вводить санкції проти брата колишнього головиКрижопільської РДА, який мав нещастя очолювати цю потужну структуру у період2010-2014 років. Головне, щоб вартість майна цього нещасного, а також членівйого родини та близьких осіб вартувала більше, ніж пару тисяч доларів, що для посадовцівтих країни доволі немалі гроші. Після введення санкцій, починається досудоверозслідування в Україні і слідчий вносить подання на арешт майна підозрюваного,яке суд звичайно задовольняє, адже ми боремось із корупцією.
ЗгодомГенеральна прокуратура України вносить клопотання про застосування режимуспеціальної конфіскації майна і суд без результатів досудового розслідування,без будь-яких доказів вини виносить ухвалу про застосування конфіскаціїВСУПЕРЕЧ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ. Ухвала суду є виконавчим документом, їїоскарження НЕ ПРИЗУПИНЯЄ дію ухвали.
Оскаржуватиможна протягом півроку з дня винесення. І навіть, якщо нещасному пощаститьоскаржити цю ухвалу, майно вже буде продано. Держава звичайно бере на себезобов’язання компенсувати вартість, але при нинішніх умовах реалізації конфіскованогомайна та інфляції, колишній власник отримає в ідеалі не більше 50% йоговартості.
Як на мене,ідеальний механізм «віджимання» майна у колишніх представників різних гілоквлади. Єдине, за що я переживаю – це те, що вже ця влада так ожиріє від тих матеріальнихблаг, які будуть литися на них із нової чаші, що цей жир врешті-решт їхзадушить. А там знову, листопад, мітинги, захоплення телеграфу…