Моніторинг фінансового законодавства (11 – 17 вересня)

Законопроект щодо оподаткування суб’єктів, які здійснюють відрахування (винагороду) за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління

На розгляд Верховної Ради України 14 вересня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб’єктів, які здійснюють відрахування (винагороду) за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління» (№ 4088).

Мета: удосконалення взаємодії правовласників об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, організацій колективного управління та платників  роялті на користь організацій колективного управління, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Законопроектом № 4088 пропонується внести зміни до окремих положень Податкового кодексу України, зокрема:

1. У п. 14.1.225 уточнити, що до роялті відноситься, зокрема, платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав) на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;

2. передбачити, що вимоги підпункту 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 не застосовуються до випадків нарахування платником податку роялті (відрахування (винагороди) правовласнику) на користь організацій колективного управління, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;

3. конкретизувати, що для фізичних осіб - підприємців до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать роялті сплачені на користь організацій колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Законопроект щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму не нижче розміру фактичного прожиткового мінімуму

На розгляд Верховної Ради України 14 вересня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму не нижче розміру фактичного прожиткового мінімуму» (№ 3014а-1).

Мета: удосконалення процедури встановлення та затвердження прожиткового мінімуму з метою досягнення його фактичного рівня, підвищення державних соціальних стандартів в Україні та стимулювання зростання заробітних плат і соціальних виплат.

Законопроектом № 3014а-1 пропонується пункт 9 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України доповнити наступними положеннями щодо визначення розміру прожиткового мінімуму в Державному бюджеті України:

- розмір прожиткового мінімуму не може бути встановлений на рівні нижчому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму, визначений відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум»;

- у разі якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом двох місяців підряд перевищує затверджений розмір прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціює перед Верховною Радою України внесення змін до Державного бюджету України на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року з метою забезпечення його коригування залежно від зростання цін.

Крім того, законопроектом № 3014а-1 пропонується доручити Кабінету Міністрів України забезпечити встановлення прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на рівні не нижчому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму, визначений відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» у проекті закону про Державний бюджет України на 2021 рік.

Законопроект про Державний бюджет України на 2021 рік

На розгляд Верховної Ради України 14 вересня 2020 року внесено проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (№ 4000).

Основні показники проекту Державного бюджету на 2021 рік:

- ВВП – 4,5 трлн грн;

- Зростання ВВП очікується на рівні 4,6%;

- Доходи плануються на рівні – 1071 млрд грн (+92,3 млрд грн до плану 2020 року);

- Видатки плануються на рівні – 1350 млрд грн;

- Середньомісячна зарплата – 13,6 тис грн;

- Споживча інфляція – 7,3%;

- Державний борг до ВВП – 64,6%.

Головні цифри проекту Державного бюджету на 2021 рік:

1) Видатки на безпеку та оборону  – 267 млрд грн (+21 млрд до плану зі змінами на 2020 рік):

• На зарплати військовим та правоохоронцям – 131 млрд (+8,3 млрд грн);

2) Видатки на освіту – 174 млрд грн (+34 млрд до плану 2020 року):

• На доплати зарплат вчителям +21,2 млрд грн (це збільшення зарплат на 30%);

3) Видатки на медицину – 156 млрд грн (+27,5 млрд грн):

• Передбачається збільшення зарплат медиків на 30%;
• На програму медичних гарантій планується 123,4 млрд;
• На боротьбу з коронавірусом – 19,4 млрд (з яких 2,6 млрд грн на вакцинацію);

4) Видатки на соціальний захист населення – 324 млрд грн (+7,5 млрд до плану 2020 року):

• Видатки для пенсійного фонду 204 млрд грн;

5) Програма «Велике будівництво» (розвиток дорожньої інфраструктури) – 150 млрд грн (+20,7 млрд грн);

6) Зростання МЗП до 6 тис. грн з 1 січня 2021 року та з 1 липня – до 6,5 тис. грн (+41,4 млрд грн);

7) Програми підтримки малого та середнього бізнесу – 12 млрд грн:

• на реалізацію програми портфельних гарантій планується виділити 10 млрд грн;
• на компенсацію відсотків за кредитами для мікро- та малого підприємництва – 2 млрд грн;

8) Фінансова підтримка регіонів (ДФРР) – 9,4 млрд грн (+4,5 млрд до плану 2020 року);

9) Видатки на культуру – 7,5 млрд грн (+2,8 млрд до плану 2020 року);

10) Видатки на спорт – 7,4 млрд грн (збільшено у 2,7 рази до плану 2020 року);

11) На підтримку вугільної галузі – 4,5 млрд грн;

12) На підтримку аграріїв – 4,2 млрд грн;

13) Цифровізація галузей економіки – 2,9 млрд грн;

14) Закупівля 100 пасажирських вагонів для залізниці – 3,3 млрд грн.

Законопроект щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

На розгляд Верховної Ради України 15 вересня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (№ 4101).

Мета: покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки.

Змінами до Податкового кодексу та інших законів пропонується:

1) в частині перевірок контролюючих органів:

- відмінити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок;

- виключити з плану-графіка проведення планових документальних перевірок на 2020 рік перевірок, які мали б розпочатися у період з 18 березня 2020 року по день набрання чинності цим Законом;

2) в частині обліку платників податків:

- відтермінувати до 1 січня 2021 року набрання чинності положенням Податкового кодексу України щодо обліку нерезидентів;

3) в частині податкового боргу:

- запровадити розкриття на письмову вимогу податкового органу банківської таємниці щодо стану рахунків боржника, руху коштів на рахунках, залишку коштів на рахунках, найму (оренди) банківського сейфа таким боржником, стосовно якого наявне судове рішення про стягнення коштів для погашення податкового боргу;

- списати суми фінансових санкцій (штрафів та пені), які пов’язані з  податковим боргом, що виник станом на 01 березня 2020 року, у разі повного погашення сум такого боргу протягом 6 місяців;

- дозволити стягнення податкового боргу (який виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених самостійно платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку) за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду;

4) в частині податку на прибуток підприємств передбачити:

- встановлення строку, протягом якого суб’єкти господарювання мають право переносити збитки минулих років (протягом 5 років);

- надання бюджетними установами Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації тільки у разі виявлення порушення вимог Кодексу;

- надання компанією з управління активами декларацій з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності по кожному інституту спільного інвестування, активами яких така компанія здійснює управління, зокрема тих, що не мають статусу юридичної особи;

- визнання витрат по процентах за кредитами та позиками, отриманими від нерезидентів, в період їх фактичної виплати, а не в період їх нарахування відповідно до положень бухгалтерського обліку;

- скасування обов’язку коригування на суму субсидії фінансового результату до оподаткування суб’єктів кінематографії – резидентів, які перестали бути отримувачами субсидії відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»;

- включення до бази оподаткування податком на репатріацію прибутку нерезидентів від продажу резидентам цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, які не перебувають у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів;

5) в частині податку на доходи фізичних осіб:

- врегулювання питання оподаткування фінансової державної підтримки, отриманої від Фонду розвитку підприємництва, а також оподаткування сум грантів, отриманих на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;

6) в частині податку на додану вартість:

- не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у разі ліквідації сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин платника внаслідок їх руйнування, загибелі, падежу, забою, що підтверджуватиметься відповідними документами;

- вважати датою оформлення електронного документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, дату складання такого електронного документа, складеного в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- замінити поняття «відмова в реєстрації податкових накладних» на «зупинення реєстрації податкових накладних», надати можливість платнику податку оскаржувати рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку;

7) в частині індексації ставок податків:

- індексація ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати:

ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок екологічного податку за викиди двоокису вуглецю та за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2020 рік збільшені на 11,6%;

ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на 2020 рік збільшені на 12,0 %;

8) в частині акцизного податку:

- включення, для цілей оподаткування, тютюнових виробів для електричного нагрівання до визначення поняття «тютюнові вироби». Врегулювання повноважень ДПС та ДМС щодо здійснення контролю за обігом таких виробів;

- виправлення неузгодженостей законодавства щодо маркування рідин для електронних сигарет. Оскільки рідини залучаються до підакцизних товарів з 01.01.2021, пропонується запровадити перехідний період 6 місяців для продажу рідин, вироблених до 01.01.2021, без марок акцизного податку та виключити норму, яка визнає рідини, вироблені до 01.01.2021, немаркованими;

- відновлення введення штрафних санкцій за несвоєчасну передоплату акцизного податку з тютюнових виробів (на 15 день після отримання марок акцизного податку);

- доповнення визначення «середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет» словосполученням «з урахуванням всіх податків». Врахування зауважень Європейської Комісії щодо приведення норм законодавства України до норм законодавства ЄС;

- запровадження перехідного періоду для включення палив, які залучені до підакцизних з 23.05.2020, до системи  СЕАРП та СЕ, та нових суб’єктів, які здійснюють виробництво та обіг таких товарів; виправлення технічних помилок в системі СЕАРП та СЕ;

- усунення неузгодженості законодавства щодо ліцензування обігу пального із законодавством про працю. Виключення з переліку документів, які подає суб’єкт господарювання для отримання ліцензії на право торгівлі або зберігання пального, дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки і заміна його на будь – який документ, що надає право на виконання робіт підвищеної небезпеки;

9) в частині екологічного податку:

- підвищити з 01 січня 2021 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10,00 грн/т до 30 грн/тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну у 2024 році (щорічне підвищення на 5 грн/тонну);

- ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти з 01 січня 2021 року збільшити в 2 рази та передбачити їх підвищення  у 10 разів у 2029 році (поступово).

10) в частині рентної плати за спеціальне використання води:

- диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод встановити в залежності від районів річкових басейнів замість басейнів річок.

11) в частині місцевих податків і зборів:

- зменшити поріг середньоринкової вартості легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, з 375 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої  законом на 01 січня податкового (звітного) року;

- встановити, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об’єкти житлової або нежитлової нерухомості, які здаються їх власниками не тільки у оренду, лізинг, позичку, а й за іншими цивільно-господарськими договорами;

12) в частині єдиного соціального внеску:

- пролонгація строку списання заборгованості із єдиного внеску фізичним особам – підприємцям, які не здійснюють підприємницьку діяльність, строком на 2 місяці (з 90 днів до 150 днів);

- врегулювання питання сплати єдиного соціального внеску особами, які отримують заробітну плату за основним місцем роботи та одночасно отримують дохід  (прибуток) від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності.

Законопроект щодо збільшення сум індексації заробітних плат, пенсій, стипендій, державної допомоги особам з інвалідністю, державної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та інших грошових доходів населення

На розгляд Верховної Ради України 17 вересня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення сум індексації заробітних плат, пенсій, стипендій, державної допомоги особам з інвалідністю, державної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та інших грошових доходів населення» (№ 4005-1).

Мета: збільшення сум індексації  заробітних плат, пенсій, стипендій, державної допомоги особам з інвалідністю, державної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та інших грошових доходів населення.

Положеннями законопроекту № 4005-1 Закону пропонується:

- повернення до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» норми щодо індексації грошових доходів населення, яка здійснюється при перевищенні порогу інфляції 101% (замість чинного порогу інфляції 103%);

-  встановлюється, що індексація грошових доходів населення здійснюється у повному розмірі, а видатки у відповідних бюджетах для індексації грошових доходів населення повинні враховуватися залежно від рівня інфляції;

- повернення норми до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якою індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

- внесення відповідних змін до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», якими повертаються до сфери застосування цього закону такі грошові доходи громадян, що підлягають індексації:

1. щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій;

2. суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Законопроект щодо визначення розміру допомоги з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму

На розгляд Верховної Ради України 17 вересня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо визначення розміру допомоги з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму» (№ 4006-1).

Мета: посилення соціального захисту малозабезпечених сімей шляхом збільшення державної допомоги до рівня, коли дохід сім'ї буде досягати розміру фактичного прожиткового мінімуму.

Законопроектом № 4006-1 пропонується:

- встановити, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між середнім розміром фактичного прожиткового мінімуму для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом;

- враховуючи те, що фактичний прожитковий мінімум це змінна величина і він визначається щомісяця, а публікується до 20 числа наступного місяця, пропонується середній розмір фактичного прожиткового мінімуму обраховувати за останні шість календарних місяців перед днем звернення за призначенням допомоги, за які Мінсоцполітики вже оприлюднено розрахунки щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення;

- при цьому середньомісячний сукупний доход сім’ї пропонується визначати за то й же період, що і середній розмір фактичного прожиткового мінімуму;

- з метою реалізації положення про перерахунок допомоги у разі якщо фактичний прожитковий мінімум буде збільшуватися, пропонується, щоб Кабінет Міністрів затвердив порядок такого перерахунку.