Моніторинг фінансового законодавства (3-9 липня)

Законопроект щодо упорядкування структури акцизного податку

На розгляд Верховної Ради України 3 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку» (№ 3704-1).

Мета: заміна діючої системи оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, ліквідація дисбалансу у встановлених формулою розрахунку акцизного податку в залежності від об'єму циліндрів двигуна транспортних засобів та їх віку, стимулювання до придбання більш нових транспортних засобів та створення умов для розмитнення раніше ввезених на митну територію України автомобілів з іноземною реєстрацією.

Законопроектом № 3704-1 пропонується встановити єдину ставку акцизного податку на рівні 0,1 євро та ставку ввізного мита на рівні 0,75 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна для моторних транспортних засобів призначених для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТЗЕД.

Законопроект щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії інжинірингу та інженерної справи

На розгляд Верховної Ради України 6 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії інжинірингу та інженерної справи» (№ 3799).

Мета: підвищення рівня конкурентоспроможності та привабливості для іноземних замовників галузі інженерних та інжинірингових послуг України шляхом встановлення особливостей оподаткування доходів працівників інженерних інжинірингових компаній та приведення рівня їх податкового навантаження до рівня країн-лідерів експорту ІТ та інженерних інжинірингових послуг.

Законопроектом № 3799 пропонується наступне:

- визначити ознаки «суб’єкту індустрії інжинірингу та інженерної справи», головні з яких: не менше 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності такого суб’єкта має бути від здійснення видів економічної діяльності, які відносяться до індустрії інжинірингу та інженерної справи, наявність співробітників-професіоналів у галузі інженерної справи (посади яких відповідають підкласу 2149 професіонали в інших галузях інженерної справи відповідно класифікатору професій (ДК 003:2010)) у кількості не менше 100 осіб;

- визначити перелік видів економічної діяльності, якими  має право займатися такий суб’єкт в галузі індустрії інжинірингу та інженерної справи;

- встановити порядок реєстрації суб’єкта індустрії програмної продукції отримання в фіскальних органах або анулювання такої реєстрації;

- встановити порядок реєстрації суб’єкта індустрії інжинірингу та інженерної справи отримання в фіскальних органах або анулювання такої реєстрації;

- передбачити, що суб’єкт індустрії інжинірингу та інженерної справи відповідно застосовує ставку оподаткування ПДФО - 9% до заробітної плати та інших доходів, що виплачує  найманим працівникам, посади яких відповідають підкласу 2149 згідно класифікатора професій (ДК 003:2010)  професіонали в інших галузях інженерної справи відповідно. Доходи інших найманих працівників оподатковуються на загальних підставах. При цьому сума податку з місячного доходу інженера за ставкою 9% не може бути меншою за розмір податку, обрахованого за ставкою 18% з двократного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2020 році – 4723 грн. х 2 х 18% =1700,28 грн.).  

- передбачити, що на період до 1 січня 2025 року суб'єкти інжинірингу та інженерної справи сплачуватимуть ЄСВ за найманих працівників - інженерів відповідно у розмірі 5 відсотків від заробітної плати таких працівників. При цьому ЄСВ для таких працівників не може бути меншим за ЄСВ за ставкою 22% з двох мінімальних заробітних плат (у 2020 році це 2078,12 грн.) та не більшим за ЄСВ, що розраховується за ставкою 22 відсотки від максимальної бази нарахування ЄСВ - 15 мінімальних заробітних плат (у 2020 р. -15585,9 грн.). Тобто  ЄСВ за ставкою 5% буде сплачуватись з заробітних плат від 9 до 66 мінімальних заробітних плат (у 2020 - від 42,5 тис. грн до 312 тис. грн);

-  визначити, що при розрахунку пенсії для таких працівників за відповідні місяці буде враховуватись заробітна плата, що буде розраховуватись виходячи з фактично сплаченого ЄСВ та ставки ЄСВ 22 %.

 Законопроект про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України

На розгляд Верховної Ради України 7 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України» (№ 3803).

Мета: визначення та здійснення переліку та порядку здійснення заходів щодо реабілітації (відновлення платоспроможності) кредитних спілок, які у період 2010-2019 років, опинились на межі банкрутства, або дані про які було виключено з реєстру фінансових установ без волі на те самих кредитних спілок, або які знаходяться тепер на межі платоспроможності.

Законопроектом № 3803 встановлюються правові та організаційні засади подолання негативних наслідків в діяльності кредитних спілок України, що призвели до втрати доступності до своїх заощаджень для вкладників кредитних спілок.

Національний Банк України, що за законом до середини 2020 року повністю перебере на себе повноваження державного регулятора, реалізовуючи свої повноваження, зможе як кредитор першої інстанції (емітент грошової маси), одразу скористатись ефективним механізмом відновлення платоспроможності кредитних спілок, або їх ліквідації. Основними положеннями законопроекта № 3803 пропонується:

- законодавство про кредитні спілки наповнити законодавчими положеннями, що зобов’язують державного регулятора більше уваги приділяти питанням пруденційного нагляду та ранньої діагностики можливих соціально-економічних проблем, а правоохоронні органи – дієво приймати участь та здійснювати комплекс заходів, спрямованих на врятування кредитної спілки.

- визначити основні етапи процедури відновлення платоспроможності кредитної спілки (відновлення цивільної дієздатності, операційної спроможності, повної платоспроможності), та повноваження суб’єктів цього процесу.

- визначити суб’єктів прийняття рішення про ліквідацію, її часові рамки та механізм здійснення компенсаційних виплат.

Законопроект щодо обмеження права державних підприємств залучати кредити, які можуть загрожувати національній безпеці

На розгляд Верховної Ради України 8 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо обмеження права державних підприємств залучати кредити, які можуть загрожувати національній безпеці» (№ 3810).

Мета: убезпечити державні підприємства від зовнішнього впливу громадян держави-агресора або держави-окупанта, які є учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками юридичних осіб, з якими державними підприємствами України укладаються договори щодо залучення кредитів (позик).

У законопроекті № 3810 запропоновано доповнити статтю 67 Господарського кодексу України частиною п’ятою, відповідно до якої державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), не можуть залучати внутрішні та зовнішні кредити (позики) від юридичних осіб, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, за умови, що таким учасникам (акціонерам, членам) належить 20 та більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутному капіталі юридичної особи.

Законопроект щодо захисту соціально незахищених верств населення від надмірного оподаткування

На розгляд Верховної Ради України 8 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту соціально незахищених верств населення від надмірного оподаткування» (№ 3811).

Мета: захист соціально незахищених верств населення від надмірного оподаткування товарів першої необхідності – продуктів харчування, ліків, житлово-комунальних послуг, які в структурі витрат більшості таких громадян займають понад дві третини їх бюджету.

Законопроєктом № 3811 пропонується внести до Податкового кодексу України наступні зміни:

- визначити, що для соціально незахищених верств населення для ряду операцій застосовується замість ставки 20% або 7% - нульова ставка ПДВ;

- запроваджується передача технічного адміністрування над електронними базами податкової в частині забезпечення збереження та захисту даних до Держспецзв’язку України.