Органи місцевого самоврядування – як стратегічні партнери в протидії торгівлі людьми

На місцях будь-яка проблема є більш помітною. Тут можна бачити не лише “середню температуру”, а кожен окремий випадок. В ситуації з торгівлею людьми, саме індивідуальні історії є важливими. Адже йдеться про долі людей.

Інформування як захист

Зокрема, органи місцевого самоврядування наділені компетенцією та мають широкі можливості для проведення своєрідного локального аудиту безпеки у сфері торгівлі людьми. Цей процес охоплює аналіз ситуації, а саме рівень оплати праці, безробіття, трудової міграції, відсоткова кількість населення вразливої категорії у відповідній територіальній громаді, а отримані дані можуть стати основою для органів місцевого самоврядування під час створення та проведення заходів, спрямованих на попередження торгівлі людьми.

Безпека та захист жителів та членів громади є пріоритетним завданням її керівників. Що серед іншого включає необхідність реалізації політики протидії торгівлі людьми. Так, регіонально програми з протидії торгівлі людьми формуються з урахуванням локальних особливостей ТГ. Тут, велику роль відіграє місцезнаходження громади, якщо це Схід країни, то скоріш за все частіше розглядатимуться та аналізуватимуться випадки торгівлі людьми в Росії, ніж в Італії. Якщо в певному населеному пункті стався гучний випадок саме трудової експлуатації, то матиме зміст наголошувати на цьому виді торгівлі людьми та згадувати, що постраждалі є земляками, або з сусіднього міста, села, смт. 

Відчуваючи близькість чи навіть сродність люди більш схильні сприймати інформацію та прислухатись до почутого, чи прочитаного.

Виявлення постраждалих як частина можливостей ТГ

Виявляти осіб, які ймовірно постраждали від торгівлі людьми, може будь-яка обізнана людина чи фахівець структурного підрозділу органів місцевого самоврядування, установ чи організацій на території громади. 

Зокрема, це:

- посадові особи центрів зайнятості, куди звертаються безробітні громадяни за допомогою у працевлаштуванні, серед яких можуть бути і постраждалі від торгівлі людьми;

- посадові особи сільських та селищних центрів соціальних служб. Зокрема, під час проведення бесід, консультацій, надання психологічних, педагогічних, соціально-побутових та юридичних послуг особам, які перебувають у складних життєвих ситуаціях;

- посадові особи служб у справах дітей через виявлення фактів порушення прав дітей (житлових, майнових та ін.), а також спілкуючись із дітьми, які належать до групи ризику;

- учителі, які безпосередньо знають стан справ у сім’ях їхніх учнів, їм частіше відомо, у кого батьки перебувають за кордоном, і про те, хто з них повернувся додому;

- лікарі, які, як правило, знають людей у своїй місцевості й володіють інформацією щодо стану здоров’я пацієнтів – ймовірних постраждалих від торгівлі людьми;

- офіцери поліції, які забезпечують дотримання громадського порядку та спокою у територіальній громаді. Дільничні офіцери поліції, як правило, володіють інформацією про ситуацію на дільниці, що допомагає їм проводити ефективну інформаційно-просвітницьку діяльність з метою попередження випадків торгівлі людьми;

- старости громад, які є найблільш обізнаними щодо ситуації торгівлі людьми і потреб мешканців та членів громади.

Важливою складовою превенції є інформаційний зв'язок з громадськістю. Територіальні громади можуть надавати чітку та лаконічну інформацію - як ідентифікувати ситуації торгівлі людьми та куди звертатись по допомогу. 

Невід’ємний елемент як частина комплексного механізму

Важливою умовою гарантування високого рівня безпеки в громаді є зміцнення співробітництва і партнерства між усіма суб ́єктами, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми. Відтак, постраждалих осіб можна виявити швидше та за потреби перенаправити до організацій, що надають необхідну допомогу.

Боротьба та протидія торгівлі людьми в ТГ здійснюється у тісній співпраці з іншими державними органами, зокрема управліннями або відділами міграційної поліції, прокуратурою, судами, центрами зайнятості та міграційними службами. Крім того, незмінними партнерами органів місцевого самоврядування у протидії торгівлі людьми залишаються громадські організації, особливо ті з них, що мають досвід протидії та превенції з цим злочинним явищем або працюють у напрямі захисту прав мігрантів чи протидії насильству щодо жінок. Неабияке значення має налагодження плідного співробітництва з релігійними групами, профспілками, асоціаціями роботодавців, національними та іншими меншинами, а також з іншими.