Мабуть кожен із нас чув хоч одне із цих понять: «найменування юридичноїособи», «комерційне найменування», «фірмове найменування», «торговельна марка».Всі ці поняття умовно можна об’єднати в єдине визначення - бренд. Бренд - цецілісний, унікальний і привабливий образ компанії, здатний поширюватися на їїтовари або послуги. Завданням бренду є стимулювання у свідомості споживачівпозитивних вражень від його образу, впевненості щодо гарантії якості товару та«доброго імені» виробника.

 Проте насправді чи правильно ототожнювати ці слова? Чи існують між нимивідмінності та чи суттєві вони? Ось що потрібно визначити для правильногорозуміння обсягу правової охорони, що може бути надана кожним із цих визначень.

            Варто почати з визначення поняттянайменування юридичної особи. Ім’ям підприємства є назва, яка вирізняє юридичнуособу як самостійного суб'єкта права. Таке найменування є для юридичної особи,як для людини її ім'я. Відповідно до статті 90 ЦК України юридична особаповинна мати своє найменування, яке містить інформацію про їїорганізаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в їїустановчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Тобто виникнення права на найменуванняюридичної особи слід пов'язувати з датою державної реєстрації та внесеннявідповідних відомостей до державного реєстру.

Отже, обсяг правової охорони найменування юридичної особи обмежений лишевідмовою реєстраційної служби у реєстрації юридичної особи у випадку наявностіпідприємства з тотожною назвою та унікальністю власного імені.

 Щодо понять «комерційне найменування», «фірмовенайменування» варто зазначити, що ані законом, ані судовою практикою ці поняттяне розділяються. Саме по собі «фірмове найменування» використовується уПаризькій конвенції «Про охорону промислової власності» від 20 березня 1883року, Кримінальному кодексі України. Разом поняття зустрічаються у Цивільномукодексі України. Враховуючи зазначене можна зробити висновок про те, що даніпоняття є синонімами, а їх використання разом чи окремо не буде помилкою.

Важливовідзначити, що фірмове (комерційне) найменування та найменування юридичноїособи є полярно різними поняттями з різним обсягом правової охорони. Дуже частонавіть досвідчені правники помилково їх ототожнюють. Основна відмінністьполягає у тому, що комерційне найменування є об’єктом інтелектуальноївласності, на відміну від найменування юридичної особи, та не підлягаєобов’язковій реєстрації. Фірмове ім’я -є засобом індивідуалізації підприємства на ринку, яке використовується ним дляідентифікації в господарській діяльності.

Фірмове найменування наноситься на торгівельні вивіски, використовується воголошеннях і рекламі. При цьому законом не забороняється різним юридичнимособам мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в омануспоживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, якіними надаються.

Статтею 8 Паризької конвенції «Про охорону промислової власності» від 20березня 1883 року визначено, що фірмове (комерційне) найменування охороняєтьсяв усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежновід того, чи є воно частиною товарного знака. Право інтелектуальної власностіна комерційне найменування виникає змоменту першого його використання та охороняється без обов'язковогоподання заявки на нього чи його реєстрації. При цьому важливим є фактичне використання найменування у господарськійдіяльності протягом всього часу.

Законодавство України також не містить ані жодних вимог щодо складовихкомерційного найменування, ані вимог щодо обов’язковості реєстраціїкомерційного найменування. У цивільному кодексі України згадується лише проможливість такої реєстрації та про право власника на внесення відомостей прокомерційне найменування до відповідного реєстру. Проте законом не передбаченожодного порядку проведення такої реєстрації, та, на жаль, досі не створеновідповідного реєстру, що залишає дію цієї норми дійсною лише на папері. Даніобставини, в першу чергу, впливають на кількість судових спорів між власникамикомерційних найменувань та власниками торгових марок щодо правомірностівикористаннями останніми або однакових або схожих позначень. Крім тогокатегорія таких справ і досі є неоднозначною та складною, оскільки зводиться додоведення з боку власника фірмового найменування факту першого та подальшоговикористання ним у господарській діяльності найменування. Дана обставинаускладнюється відсутністю будь-яких охоронних документів щодо фірмовогонайменування та наявністю відповідного свідоцтва у власника торгової марки.

Щодо обсягу правової охорони комерційногонайменування, то вінпередбачає два основних права: право на використання та право перешкоджатинеправомірному використанню. При цьому відсутня вказівка на виключність якогосьіз цих прав, що вказує на можливість двох відмінних підприємств мати однаковіназви, якщо звичайно ж це не призводить до омани кінцевого споживача. Доприкладу, в Україні є готель та житловий комплекс, у яких спільна назва«Оберіг», проте це дві різні юридичні особи.

 Перейдемо до аналізу правової природи знаку для товарів та послуг. Частиною другою статті 5 Закону України «Проохорону прав на знаки для товарів та послуг» встановлено, що об'єктомзнака може бути будь-яке позначення  абобудь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова,у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори такомбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

За приписами частини 4 статті 5 Закону набуттяправа інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.Обсяг правової охорони торговельної марки передбачає право на використання,виключне право дозволяти використання та виключне право перешкоджатинеправомірному використанню. Строк чинності прав 10 років, при цьому кожнідесять років чинність прав можна продовжити. Наявність зареєстрованої торговоїмарки надає її власнику ряд переваг, серед яких можливість  зареєструвати доменне ім’я  в зоні UA, що безперечно сприятимезбільшенню ступеню пізнаванності продукту або послуги. Крім того такареєстрація збільшує шанси успішного захисту від неправомірного використанняВашого знаку у кримінальному провадженні, оскільки за захист неправомірноговикористання фірмового найменування наші органами, на жаль, навіть не беруться.

 Підсумовуючи вищезазначене, проведемо розмежувальні лінії міжпоняттями, про які йшла мова та визначимо яке із них має найбільшу правовуохорону. Почнемо з того, що найменування юридичної особи - єдине визначення,яке не є об'єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов'язані з йоговикористанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративногозаконодавства. У свою чергу комерційне найменування та торговельна марка єоб’єктами права інтелектуальної власності, що вже вказує на більший правовийзахист, ніж той, що передбачений для найменування.

По-друге, якщо ви маєте сумніви, чи є сенс реєструвати торгову марку, якщовона є тотожною Вашому фірмовому найменуванню, приведу дуже простий приклад.Уявімо ситуацію, яка є дуже поширеною та зрештою не такою  й теоретичною. ТОВ «Магнат» відомий у ресторанномубізнесі під назвою «Сонечко» з 2003 року, при цьому торгову марку «Сонечко»підприємство вирішило не реєструвати. В 2007 році ТОВ «Петрено» отрималисвідоцтво на знак для товарів та послуг «Сонечко» щодо послуг із забезпеченняїжею та напоями. Після цього звернулися до ТОВ «Магнат» із вимогою проприпинення неправомірного використання знаку «Сонечко» на фасадній вивісці, щорозміщена на вході до закладу, рекламних буклетах, тощо. І тут у ТОВ «Магнат»виникає два варіанти: або поринати у багаторічну судову тяганину або змінитифірмове найменування, що скоріш за все призведе до втрати клієнтів.

Наостанок варто додати, що лише обсяг правової охорони прав на торговумарку може гарантувати його власнику безпеку від виникнення ситуацій, коли наринку подібних чи суміжних послуг з’явиться підприємство з подібною комерційноюназвою чи підприємство, яке отримає охоронний документ на знак, що тотожнийВашому. Безперечно, коли метою є надання правового захисту саме виробленійпродукції чи наданим послугам, то все ж таки потрібно здійснювати реєстраціюправ на знаки для товарів та послуг. Це надасть власнику такого знаку значніпереваги, серед яких й можливість зареєструвати доменне ім’я.