Іззростаючою кількістю контрафактної продукції на території України, можнаспостерігати аналогічну ситуацію із так званим «сірим» імпортом. У розуміннізначної кількості людей, «сірий» імпорт є чимось тотожним із контрафактноюпродукцією та контрабандою, а тому однозначно сприймається із негативнимвідношенням.
Паралельний імпорт – імпортування товарів на територіюпевної держави з метою продажу, без отримання повноважень на такі дії відвласника знаку для товарів та послуг. Паралельне імпортування можливе за умови, якщо товар вжебуло введено в цивільний обіг на території певної держави. Саме визначення«цивільного обігу» є дискусійним питанням, тому що дане визначення даєможливість щодо варіацій трактування останнього, що в свою чергу не сприяєчіткому розумінню цього терміну. Науковці під поняттям «цивільного обігу»вважають правочин, що укладений між учасниками цивільного обігу в результатіякого, майно переходить від одних осіб до інших.
Розглянемопаралельний імпорт зі сторони осіб що проводять такий вид підприємницькоїдіяльності та зі сторони виробників. Для підприємців, такий спосіб веденнядіяльності є, в першу чергу, зароблянням грошей, сплатою податків та митнихплатежів у державний бюджет, за умови, що підприємство здійснює діяльність наофіційних засадах. Одним з головних питань, є кваліфікація неофіційнихдистриб’юторів в обслуговуванні продукції паралельного імпортування.
Дляприкладу, розглянемо імпорт годинників. Неофіційний дистриб’ютор здійснює лишезакупівлю певної кількості товару, але не купує технологію виробництва таобслуговування. Виходячи з вищенаведеного, ремонт здійснюється не компетентно,без урахування особливостей тієї чи іншої моделі. Прямопорційно із зниженнямцінової політики, знижуються гарантійні умови на той чи інший товар. Отже, дляпокупця, такий варіант є потенційно – небезпечним.
Окрімтого, паралельний імпорт є підставою для створення додаткових робочих місць.
Зісторони виробника, паралельний імпорт є фінансово невигідним, оскільки іншийсуб’єкт може здійснювати продаж його продукції на більш привабливих умовах.Також, виробник вимушений лобіювати інтереси офіційних представництв длямонополізації ринку. Більше того, у офіційних дистриб’юторів зростають витратиспрямовані на усунення наслідків паралельного імпорту: просування власногобренду, збільшення маркетингових бюджетів, покриття збитків пов’язаних іззменшенням купівельної спроможності тощо. І як наслідок, у дистриб’юторазменшується обсяг замовлень на продукцію виробника. Таким чином, виробникпочинає втрачати споживчу привабливість, оскільки, його продукцію реалізуєімпортер, який з метою демпінгу (зменшення ціни на товар) скорочує витрати нагарантійному обслуговуванні.
Питанняпаралельного імпорту, недостатньо врегульовано в українському законодавстві. Згідноз п. 17 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, паралельний імпорт розглядається зточки зору контрафактної продукції. Контрафактні товари - товари, що містятьоб’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територіюУкраїни або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальноївласності, що охороняються відповідно до закону. Іншої прив’язки поняття«паралельного імпорту» в Митному кодексі України на сьогоднішній день не існує.З іншої сторони, є види вичерпання таких прав, а саме:
- національний– цей вид вичерпання виключних прав на знак діє, коли виробник випустив товар вцивільний обіг на території певної держави. Подальше ввезення чи вивезеннятовару можливе за умови дозволу виробника на такі дії;
- регіональний– такий вид передбачає вичерпання прав, при введенні в цивільний обіг продукціїна одній території, що в свою чергу, тягне за собою вичерпання прав на інших територіях(країни ЄС);
- міжнародний– відповідно до такого виду, виробник (правовласник) при введенні товару вцивільний обіг, вичерпує свої права на території всіх інших країн світу.
Нормативневизначення щодо виду вичерпання прав, в українському законодавстві відсутнє, аотже, даний факт наштовхує на висновок, що в Україні діє міжнародний видвичерпання прав. Підтверджуючим фактом випуску товару в цивільний обіг, будеплатіжний документ, згідно з яким товар був придбаний.
Такимчином, паралельний імпорт має негативні наслідки для офіційних дистриб’юторів,виробників та споживачів.
Методамидля протидії паралельному імпорту можуть бути:
- моніторингринків;
- відслідковуванняфакту здійснення паралельного імпорту;
- ініціюваннявнесення в єдиний реєстр досудових розслідувань виявлених фактів незаконноговикористання прав інтелектуальної власності, контрафакту тощо;
- внесенняінформації про об’єкти інтелектуальної власності до митного реєстру;
- моніторингцінової політики на подібну продукцію.