Загальновідомо, щоб визнати право власності за набувальною давністю, необхідно володіти рухомим майном 5 років та 10 років нерухомим.

Відповідно до прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України, правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Тобто, звертатись до суду із відповідним позовом для рухомого майна можна було починаючи з 2006 року, для нерухомого майна – з 2011 року.

І хоча даний предмет позову не користується великим попитом, деяка практика у судах все ж таки склалась. Так, зокрема, питанню визнання права власності за набувальною давністю приділено значну увагу у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року.

Для того, щоб визнати право власності на автомобіль за набувальною давністю обов’язкова наявність всіх наступних умов:
1.Володіння повинно бути добросовісним – особа, що володіє майном не знала та не могла знати про те, що вона не має підстав для набуття права власності;
2.Володіння повинно бути відкритим – якщо особа, що володіє майном не приховує факту володіння та знаходження такого майна саме у цієї особи;
3.Володіння повинно бути безперервним – не перериватись протягом всього строку набувальної давності.

Добросовісність можна підтвердити передачею ключів від авто та документів на автомобіль, неотримання та не відправлення заяви про відкликання довіреності, довіреністю та свідоцтвом про право на спадщину, наприклад, коли авто «належало» спадкодавцю тощо.

Відкритість володіння можна підтвердити полісами страхування, рахунками на ремонт автомобіля, фотокартками, відео, навіть протоколами про адміністративне правопорушення тощо.

Під безперервністю володіння мається на  увазі, що особа добровільно нікому не надавала права користуватись автомобілем. Свідки можуть надати підтвердження цьому фактові.

За згаданих умов є шанс, що позовні вимоги про визнання права власності на автомобіль задовольнять.

Однак, потрібно звернути увагу на те, що під час дії «генеральної» довіреності не можливо визнати право власності за набувальною давністю. Зокрема, це обґрунтовується тим, що власник має право на свій розсуд розпоряджатись належним йому майном. Якщо він вирішив надати у користування автомобіль, то допоки діє довіреність, неможливо визнати право власності за набувальною давністю. А от через 5 років після спливу дії довіреності – можливо.

Таким чином, лише при наявності всіх 3 факторів – добросовісності, відкритості та безперервності суд може визнати право власності на автомобіль за набувальною давністю.

билл гейтс