Як я і обіцяла— нові правила розміщення рекламив Києві прийняті. Дякую всім депутатам зате, що дали голоси — це найважливіше. Спеціально витримала паузу в кілька днів,щоб без галасу поговорити про те, що ж нарешті отримала столиця і що теперзміниться. Без зайвих гордощів можу сказати, що пишаюся роботою, яку ми з усієюкомандою зробили. Впевнена — столиця стане краще, хто б і як не намагався цьомузавадити.
З айве, мабуть, нагадувати, до стану якого базарудовели Київ надмірна кількість зовнішньої реклами та її жадібні власники. Алехаотичні, не фотогенічні та просто огидні нашарування рекламних конструкціййдуть відтепер у минуле. Можу про це заявити з повною мірою відповідальності.Впевнена, що чимало киян згадають невдовзі про те, яке насправді гарне, зеленета мальовниче їх місто. Коли з вулиць зникнуть іржаві щити та лайтбокси, заякими весь Київ став схожим на великий занедбаний провінційний ринок.
Хочу подякувативсім депутатам Київради, які підтримали ці правила. Розумію, який тиск на них був. Тому так важливо, що церішення було прийнято абсолютною більшістю голосів.
Що ж, давайтекоротенько пройдемося по найважливішому з нових правил. Поки що — їх реперніточки.
1. Безпекадорожнього руху. Новимиправилами не допускається встановлення рекламних засобів не тільки на перехресті, але й ближче ніж за 10 метрів до нього. А до траснпортних розв’язок – не ближче ніж за 20 метрів. Також новими правиламивраховується безпека не тільки водіїв, але й пішоходів. Не допускається встановлення реклами ближченіж 10 метрів до наземних пішоходних переходів та зупинок громадськоготранспорту.
2. Комфорт та естетика міського простору. Збільшено розміри “0” форматної зони – знайбільш жорсткими вимогами до розміщення, та найменшим переліком типіврекламних засобів, які там допустимі. Отже, нарешті можна буде побачити дерева та згадати, що Київ — зеленемісто. Відповідно розширено межі першої та другої форматних зон, а такожзменшено площі конструкцій, які в цих зонах допускаються.
3. Захист культурної спадщини. Відтепер всі фасади цінногоархітектурного Києва мають бути відкритими, вивіски – впорядкованими. Тобто,такими, що не просто не закривають фасад, але ніяк не й випадають з нього, невідволікають уваги від загального архітектурного стилю. Сподіваюся, нарешті всізгадають, що київські будинки — це не тільки чергові рекламні площі, а саме те, що здатне зацікавити найбільшвибагливого туриста чи естета. Значно розширено межі нульової, першої і другоїформатних зон, змінено вимоги до самих рекламних засобів. Виведено з перелікудопустимих рекламних засобів такі типи, як транспорант-перетяжка над дорогою,холдери, тимчасові виносні конструкції. Тобто, все те, що якраз й створюваловідчуття засміченості міста.
Це, звичайно, далеко не все. Однак тутварто писати окрему велику статтю. Вона згодом буде — анонсую. Але головна жмета досягнута — місто буде знову схожим на місто, а не брудний базар. Так,втретє повторюю це порівняння. Бо мені болить за столицю. Так, бізнесмени маютьправо на промоцію своєї продукції, а хтось має заробляти на наданні рекламноїплощі під це. Але на першому місці має бути місто та громадяни, які йогонаселяють. І ці громадяни мають повне право на те, щоб реклама служила їм, а невони — рекламі.