Реклама vs місто
Сьогодні непро те чому, через що, без прізвищ і обвинувачень. Сьогодніпро те заради чого і що на меті. Бо жпроблема перенасиченості рекламою міста очевидна.
Заостанні півтори року найголовніше із зробленого – повністю подолано проблему“чорних конструкцій”. Тобто повальне свавілля з розміщення щитів бездокументів, а відповідно, ухилення від сплати за розміщення рекламнихконструкцій до бюджету. Такого вже ніхтоне практикує – не вигідно. Через зусилля влади.
Цьоговдалося досягти через системні демонтажі – тобто, кнутом. Коли договорняки недіють, окупити тричі демонтовані конструкції підприємцю вже вкрай збитково. Але посилено контроль не тільки над самовільними конструкціями – постійномоніторимо рекламні засоби, що мають дозволи. Якщо виявляємо порушення, то абовласник усуває його, або щит просто демонтується. Третього виходу не існує.Зрушили з мертвої точки і проблему отримання дозволів на рекламні конструкції:так, за останні місяці видано більше 2400 документів (до речі, левова частка –вивіски).
Але чи цевсе і чи вирішує досягнуте ту очевидну проблему, про яку згадалось на початку.Звичайно, ні. Адже більшість реклами в місті – типу законна. Видачадозволів по діючим нормам тільки посилить проблему перенасичення.
Тож, щоварто зробити для підвищення безпеки на вулицях, до поліпшення комфорту тазапочаткування єдиних стандартів у оформленні міського середовища? Треба,нарешті, зрозуміти, що реклама не може бути відірвана від міського середовища,що її оточує, не може просто паразитувати на ньому. Натомість, вона має бутиорганічною частиною міського ландшафту чи хоча б не вибиватися з нього.
Алерозпочнемо з більш простих речей.
По-перше,безпека на дорогах та вулицях міста, як би цього не хотіли рекламісти, такитісно пов’язана з рекламою. Адже щити та сітілайти відволікають водія, плутаютьпри ідентифікації дорожніх знаків або прямо перекривають видимість особливо нанебезпечних ділянках. Та й самих пішоходів дуже часто за ними таки не видно. Ненапружуючись, можемо легко згадати картину: дитина, що стрибає на зебру з-залайтпостера (сітілайта) і вищання коліс автівки, бо сам водій або не бачив її,або розглядав у цей момент красуню з рекламного щиту. Думаю, водії мене добрезрозуміють. Саме тому в нових правилах розміщення є зони обмеження для рекламина перехрестях, зупинках громадського транспорту і пішоходних переходах.
По-друге,комфорт. Який для мешканця мегаполісу є важливим. Як і візуальне сприйняттянавколишнього середовища. Встановлені з наземними блоками щити прямо посередтротуару – не дивина, на жаль. Об ’ їжджати такез дитячим візочком по газону або по проїжджій частині вулиці – точно некомфортно. Багато нарікань приймає на себе від громади «Київреклама» ще й поконструкціях, які стоять в безпосередній близькості до житлових будинків – шумпризми, що провертається, або освітлення, що світить у вікна. Такого не можнадопускати.
Ну, йпо-третє – формування нового естетичного рівня. Це питання ставлення до рекламив принципі, особливо до того, якими мали б бути фасади будинків. З цьогоприводу можемо довго говорити, приводячи у якості прикладу мегаполіси іншихкраїн, чи хоча б Львова. Так, там місто ще не в повному порядку, та й все щодорекламних конструкцій на фасадах регулюється в ручному режимі – проте вже заданопевний вектор і він відрізняється від нашого.
Мизі свого боку не гаяли часу і навесні було розроблено “Правила розміщеннявивісок в місті Києві”, іншими словами – дизайн-код міста. Він регламентуєважливі норми при розміщенні реклами на фасадах і, впевнена, може забезпечити вмайбутньому охайний зовнішній вигляд наших міських пейзажів. Ось за цимпосиланням http://www.kievreklama.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/11/Dizod-v06.pdf можна його переглянути і надати свої пропозиції ізауваження.
“ Нова Сагайдачного” – тестово запущена “програма” цьогодизайн-коду. На сьогодні він ще в роботі і приклади вивісок нового формату вмісті можна порахувати на пальцях двох рук.
Але ж мовайде не тільки про красу фасадів - ми говоримо про нашу культурно-історичнуспадщину. Саме це ми маємо в якості кінцевої мети відносно історичної частиниміста. Саме з цим пов ’ язанорозширення нульової форматної зони міста. Саме такими мають бути наші кроки,якщо ми хочемо пишатись нашим містом і залишити щось важливе для нашихмайбутніх поколінь.
Рекламамусить змінитись і поставитись до міста з повагою. Недолуге та безсистемне накидування по місту реклами закінчилось.Відповідально заявляю, що почалась трансформація міста-реклами на містодля людей. Проголосувати за них Київська міська рада має вже зараз. Сподіваюсь,це питання кількох тижнів.
Чипручатиметься бізнес – питання риторичне. Залишається лише сподіватись напорозуміння і ефективну співпрацю. Алебагато хто з рекламістів вже визнав, що переграв себе сам. Прощатись з активом,бодай частково – прийдеться, це неминуче майбутнє. Однак разом ми точновпораємось.
Тримаймокулачки і слідкуймо за новинами!
* https://kievcity.gov.ua/news/38707.html