Останніроки Україна переживає не найкращі часи своєї незалежноїісторії. Хоча і раніше, ми – громадяни України – вважали, що нам поганоживеться. Проте зараз, коли наша країна вже понад два роки перебуває у станівійни, ми з сумом пригадуємо довоєнні часи. І кожен з нас жевріє надією, що,нарешті, скоро це скінчиться і настане омріяне світле майбутнє.
Намоє переконання лише справжній господар та його досвідчені помічники (маю наувазі Президента України та три гілки влади) спроможні впоратися з цієюглибокою кризою, в якій ми опинилися, прагнучі гарного життя. Однак, на жаль,далеко не всі, зокрема, представники влади, обізнані з тлумаченням слова «господар» та похідних від нього слів «господарник»,«господарський» тощо. Так, наприклад, згідноз словником-довідником під редакцією доктора філологічних наук, професора Жайворонка В.В. госпо?дар(зменшено-пестливі — господа?рик, господа?рчик господа?ренько) — хазяїн угосподі, домі, господарстві; також голова родини, господарства; у народігосподаря (передусім заможного селянина) завжди оцінювали прискіпливо, за йогопрацею, — «господаря видно по господарству», «господар на всю губу», «господарз тебе кепський, як з собачого хвоста сито», «справжній господар в руках носитьніж, а у шапці голку», «за добрим господарем і худоба сумує», «господаряпізнають по воротах». Де господар не ходить, там нивка не родить (прислів’я).Аналогічні визначення цього слова ми можемо зустріти і в інших словниках. Але єтакі державні діячі - представники вищої ланки влади, які вважають, що лишемило може бути господарським.
Ітут мимоволі напрошується висновок, що країною керують не господарники, апідприємці, торговці та комерсанти. Звідси зрозуміло і причини наполегливоїініціативи скасувати Господарський кодекс України, який стоїть на стражі приватнихінтересів бізнесу, АЛЕ без ущемлення інтересів суспільства, держави. В той час,коли багато інших країн навпаки беруть приклад з України і запрошують нашихспеціалістів-господарників з приводу розробки кодифікованого акту в сферігосподарювання, ми робимо крок назад: виносимо на обговорення та створюєморобочі групи щодо скасування Господарськогокодексу України (далі - ГК).
Дійсноне можна не погодитися, що деякі норми ГК на сьогодні потребують уточнення тадеталізації. Але навряд чи це можна визнати підставою для скасування результатутакої тяжкої, довготривалої, плідної праці колективу авторів цьогофундаментального, системоутворюючого кодифікованогоакту. Можливо доцільніше піти шляхом удосконалення та модернізації положень ГК.Для цього ми маємо достатній потужний науковий потенціал, який обов’язковотреба використати. І щоб норми не дублювалися було б доречним виокремити,зокрема, з Цивільного кодексу України, ті норми, які за своєю природою не єцивільними, а стосуються безпосередньо господарської діяльності і додати їх уГК.
Основнимгаслом ініціаторів скасування стало твердження про те, що ГК є рудиментом,який ми успадкували від радянських часів, зокрема положення про оперативнеуправління та господарське відання, які нібито суттєво погіршують становищеінвестиційного клімату в Україні (тобто це не подобається як вітчизняним, так ііноземним інвесторам, які шукають легкої здобичі).
І цев той час, коли у провідних країнах світу кодифіковані акти господарського(комерційного) законодавства відіграють важливу роль у економіці. Поряд іззагальновідомими кодифікаціями комерційного та цивільного законодавства уНімеччині та Франції, наразі посилюється тенденція до відособлення норм права,які регламентують сферу відносин, не пов’язаних із задоволенням особистихпотреб. Зокрема, останніми роками прийнято чи оновлено комерційні кодексиІталії, Австрії, Туреччини, Королівства Бельгії та інших країн.
Явпевнена, що це лише питання часу, і всі розвинені країни в найближчомумайбутньому матимуть кодифіковані акти господарського законодавства (аботоргового, комерційного, підприємницького, в залежності від політичних,соціально-економічних та культурно-історичних передумов формування національноїсистеми господарського законодавства й національних особливостей економіки).
Якщовчасно не зупинити хибну ініціативу скасування Господарського кодексу України,то ми можемо стати свідками знищення держави остаточно. Адже, насамперед, постраждаютьдержавний та комунальний сектори економіки, оскільки лише в ГК закріпленіоснови правового регулювання відносин в цих секторах. Як результат, державнемайно може опинитися в руках підприємців, комерсантів, торговців. У підсумкунестабільність у правовому регулюванні економіки стане реальною загрозою національнійбезпеці України.