Найдорожчий проєкт в історії людства: 20 років МКС

Експлуатації Міжнародної космічної станції, найбільшого штучного об'єкта в космосі, почалося 2 листопада 2000 року. Того дня з нею зістикувався корабель «Союз ТМ-31». Він доправив на борт орбітального комплексу екіпаж першої основної експедиції у складі астронавта Вільяма Шеперда і космонавтів Юрія Гидзенка та Сергія Крикальова. Відтоді на станції постійно перебувають люди.

МКС - наймасштабніший міжнародний проєкт після Другої світової війни

Історія стації почалася у 1984 році, коли президент США Рональд Рейган в щорічному зверненні до конгресу заявив, що NASA розробляє проект космічної станції, яку буде введено в експлуатації через десять років. 

Проєт потребував величезного, навіть за мірками США, фінансування, а тому багато разів його перекомпоновували, а бюджет урізали. У 1993 році доля міжнародної станції трималася на волосині. Конгрес не прагнув  продовжувати фінансувати програму, на яку вже були витрачені значні кошти, але в межах якої так і не було здійснено жодного запуску. Влітку американські законодавці провели голосування за пропозицію закрити проєкт. Для її прийняття не вистачило лише одного голосу.

У цій ситуації залишалася лише одна можливість врятувати станцію — залучити до її будівництва міжнародних партнерів. Участь у створенні станції взяти 15 країн: Бельгія, Бразилія, Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Росія, США, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія.

В основі спорудження станції закладено модульний принцип. Побудова МКС відбувалася шляхом послідовного додавання до комплексу чергового модуля або блоку, який з'єднується з уже доставленим на орбіту.

МКС - найдорожчий проєкт за всю історію людства 

Станція є видатним інженерним досягненням, на будівництво і експлуатацію якого країни витратили більше 150 мільярдів доларів, що майже в 10 разів перевищило перший бюджетний запит NASA. 

Чи виправданий науковий зиск від МКС з точки зору вкладених ресурсів?

На це питання можна почути абсолютно різні відповіді — від надзвичайно оптимістичних до вкрай скептичних. За 20 років експлуатації МКС на її борту побували 64 міжнародних екіпажі та проведено близько 3000 наукових експериментів 

Значення результатів орбітальних досліджень вкрай складно оцінити в доларах. Низка проведених на станції дослідів може бути здійснена лише у космосі й лише за участі людей. Не варто забувати, що в науці не буває поганих результатів. Якщо досвід експлуатації МКС дозволить людству в майбутньому будувати більш ефективні та дешеві космічні поселення — значить, ми матимемо право сказати, що станція виконала своє завдання. Адже, врешті-решт, неможливо підкорити космос, весь час залишаючись на Землі.

Марафон у космосі

Заняття спортом є обов'язковими у космосі. Бігова доріжка схожа на земний тренажер, але має вмонтований захист від вібрацій. Сила, яка утворюється при інтенсивному бігові, може бути небезпечною - станція може розвалитися через несприятливі коливання.  На станції “Мир” центр управління польотами одного разу просив американку Шенон Люсід зменшити темп бігу щоб уникнути пошкодження станції. 

В 2007 році американка Суніта Вільямс взяла участь у Бостонському марафоні на орбіті Землі, одночасно зі стартом марафона у якому брала участь її сестра. 

Найдорожче горня кави 

2015 року Європейське космічне агентство відправило на борт МКС першу кавоварку. Для того щоб виготовити, сертифікувати для польоту і доставити на орбіту машину для приготування кави пішло більше мільйона доларів. Перше горня еспресо, приготованого в космосі, смакувала італійка Саманта Крістофоретті. Як кажуть астронавти, якщо відправляєш у космос італійців, то мусиш їх забезпечити хорошою кавою - розчинна не підходить.  

Майбутнє орбітального форпосту

У 2018 році адміністрація Дональда Трампа опублікувала проєкт нового бюджету NASA, в якому містилася пропозиція припинити пряме фінансування МКС з 2025 року і після цього «комерціалізувати» станцію, віддавши її в розпорядження недержавних організацій. Ідея полягала в тому, що комплекс продовжить функціонувати коштом  приватних компаній, а також разових державних контрактів на проведення різних досліджень і випробування нових технологій.

Значна частина американського наукового товариства досить прохолодно зустріла цю ініціативу. В результаті згадка про неї зникла з наступних редакцій документа. Наразі США заявляють про те, що збираються продовжити пряме фінансування МКС як мінімум до 2028-2030 років.

Водночас NASA не відмовилася від ідеї розширити участь у проєкті комерційного сектора. Наступним етапом має стати поява на МКС приватного сегмента. На початку цього року NASA підписала контракт із компанією Axiom Space на будівництво першого в історії комерційного житлового модуля. Він буде пристикований до переднього порту сполучного вузла Node 2.

Відсік пропонують використовувати для проведення експериментів, розробки нових технологій, а також як місце проживання астронавтів. Термін його експлуатації повинен скласти не менше п’яти років з можливістю подальшого продовження ще на два роки. Запуск запланований на другу половину 2024-го. Передбачається, що слідом за Axiom контракти на створення модулів для МКС отримають й інші компанії. Отже, з часом станція матиме повноцінний приватний сегмент.

До 2030 року базові модулі МКС проведуть у космосі вже понад 30 років, що є дуже солідним показником. Ймовірно, NASA ухвалить рішення не продовжувати термін експлуатації орбітального комплексу, але це ще не означає, що в його історії буде поставлена ​​крапка.