Проблемні питання виконання судових рішень про стягнення аліментів

Питання виконання судових рішень про стягнення аліментів є досить актуальним. Більшість боржників, вважаючи, що вони офіційно не працюють, не мають майна та грошових коштів намагаються ухилитись від виконання судового рішення про стягнення аліментів. Такі дії боржників призводить до виникнення чималої заборгованності зі сплати аліментів та ставить під сумнів існування таких принципів як верховенства права, законності, обов'язковості виконання рішень суду тощо.

У свою чергу, забезпечити своєчасне та повне виконання судового рішення покликані різні заходи правового впливу, серед яких найдієвишим є настання кримінальної відповідальності за умисне невиконання судового рішення (ст. 382 Кримінального кодексу України).

Частина перша зазначеної статті передбачає відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню у вигляді штрафу розміром від п'ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років. 

Також Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

Як зазначено в частині 1 статті 164 КК України злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Частина 2 зазначеної статті передбачає відповідальність за те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею у вигляді громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арешта на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк від двох до трьох років.

При призначенні виду та міри покарання за невиконання рішення суду про стягнення аліментів суд серед іншого також враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КК України є злочином невеликої тяжкості, проте кримінальне правопорушення передбачене ст. 382 КК України є злочином середньої тяжкості. Остаточне покарання винній особі буде призначено за правилами статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Таким чином остаточне покарання за вчинений злочин у більшості випадків призначене у вигляді позбавлення волі на строк від одного до трьох років.

Тобто для понесення злісним неплатником аліментів більш суворої відповідальності за невиконання судового рішення його необхідно обвинувачувати у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 164, 382 КК України. Проте в більшості випадків обвинувачення здійснюється лише за ст. 164 КК України, а отримане покарання не є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та запобігання новим злочинам.

Виконати рішення суду про стягнення з боржника аліментів якщо в нього немає доходів та майна буде вкрай важко, проте встановлена кримінальним законом відповідальність за невиконання судового рішення яке набрало законної сили повиннастимулювати працездатного боржника до вчинення позитивних дій для виконання цього рішення (перебувати на обліку в центрах зайнятості, як шукаючий роботу, декларування доходів від тимчасових заробітків, повідомлення державного виконавця про суму заробітку та джерела доходів тощо).