Актуальність нотаріального посвідчення договорів оренди землі

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено в ч.ч.2,3, ст. 203 Цивільного кодексу України до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину відносяться необхідний обсяг цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин та вільне волевиявлення учасників правочину яке відповідає його внутрішній волі.

Недодержання зазначених вище вимог під час вчинення правочину є підставою для визнання правочину недійсним.

На теперішній час трапляються непоодинокі випадки підробки договорів оренди землі та додаткових угод до них шляхом підробки підпису орендодавця, орендаря або внесення недостовірних відомостей до істотних умов зазначених договорів однією із сторін.

Наприклад, Особа_1, яка є власником земельної ділянки, укладає договір оренди зазначеної земельної ділянки з ТОВ «Особа_2» на строк 3 роки шляхом його підписання. Всі три екземпляри договору знаходяться в ТОВ «Особа_2» до його державної реєстрації.

Через декілька місяців Особа_1 дізнається що був зареєстрований інший договір стосовно його земельної ділянки, тобто був змінений строк договору оренди з трьох років на тридцять та були підроблені підписи Особи_1.

Постає питання подальших дій Особи_1 стосовно захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України така особа може звернутись до суду з вимогою визнання такого договору оренди землі недійсним та, в разі завдання майнових збитків та (або) моральної шкоди у зв’язку із вчиненням недійсного правочину, така особа має право вимагати від винної сторони їх відшкодування.

Одним з ефективних засобів попередження зазначених правопорушень є повернення обов’язкового нотаріального посвідчення договорів оренди землі. Як встановлено Главою 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України Затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р. нотаріус зобов’язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Також нотаріус зобов’язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

Таким чином правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що і свідчать особисті підписи сторін на правочині у присутності нотаріуса. Посвідчення договорів оренди земельної ділянки нотаріусами унеможливить внесення недостовірних відомостей та підробку підписів в договорах.