Реформування залізничної медицини – немає чого боятися!

«Центр охорони здоров’я» Укрзалізниці проводить реформування своєї структури. В складі Філії «Центр охорони здоров'я» АТ «Укрзалізниця» містяться 8 клінічних лікарень на залізничному транспорті та 6 лінійних амбулаторій, а також здоровпункти та медпункти на залізничних вокзалах.

Перспектива реформи спричинила дискусію та занепокоєння серед певних кіл працівників галузі та залізничників. І це нормально, адже всі схильні обережно реагувати на зміни.

Важливо зрозуміти, що за змістом реформа покликана зробити прогресивні зміни та зберегти існуючу стабільність та медичне і соціальне забезпечення працівників.

З року в рік спостерігається перевищення збитковості профільних закладів «ЦОЗ» Укрзалізниці. В 2018 році збитки сягнули – 669 млн гривень, а в 2019 році вже 725 млн гривень. При цьому, клінічні лікарні Укрзалізниці являються високоякісними медичними закладами з професійним персоналом і чудовим матеріально-технічним забезпеченням. Питання, в правильному і якісному використанні діючих ресурсів.

По перше, залізничники – це величезний колектив. Працівники АТ «Укрзалізниця» повинні бути захищені, а їхнє медичне забезпечення має бути прикладом і орієнтиром для інших великих корпорацій. Реформування «ЦОЗ» жодним чином не обмежить їхні права та можливості по лікуванню. Натомість, ведеться робота по якіснішому та об'ємнішому медичному страхуванню працівників «УЗ». Саме проблеми зі страхуванням приводять до значних втрат клінічних лікарень, адже згідно з зведеними даними, страхування покриває лише 20% витрат.

По друге, працівникам та лікарям профільних відомчих лікарень немає чого боятися. Зараз, можна спостерігати як вони об’єднуються між собою, через страх за своє майбутнє, а профільні профспілки направляють звернення до президента та Кабінету міністрів. Чому ми не можемо об’єднати зусилля для швидшого досягнення цілі? Лікарі, професійні та достойні люди – повинні лікувати, а не займатися матеріально-технічною частиною. Нонсенсом є той факт, що лікар з 30 річним досвідом має перейматися не лікуванням, а наявністю лампочок, фарби та оплатою комунальних послуг. Для виконання цих функцій буде вводитися посада генерального директора лікарні – людини яка буде займатися впорядкуванням штатного розпису, ставок та вирішувати всі питання для спокійної роботи лікарів та лікування пацієнтів.

По третє, буде налагоджуватися якісна робота з Національною службою здоров’я України. Клінічні лікарні на залізничному транспорті, які мають відповідні ресурси та відділення, будуть приймати пацієнтів за направленнями лікарів первинної ланки та відповідне фінансування за їх лікування.

Підсумовуючи зазначу – не треба боятися реформ. Як би це не звучало сумно, але варто задати собі питання: «Скільки ще зможе проіснувати існуюча система без змін?» Один чи два роки? Систему необхідно змінювати та реформувати для збереження її діяльності. Відсутність змін може привести лише до застою та розвалу і занепаду клінічних лікарень. Як для прикладу пологове відділення в Харкові, яке довелося закрити, через те що там елементарно за всіма нормами небезпечно народжувати. Треба об’єднати зусилля для побудови якісної та зразкової системи медичного забезпечення як працівників «Укрзалізниці» так і всіх потребуючих допомоги громадян.