Ренесанс екоконтролю

Події, спроможні відродити належний баланс між господарською діяльністю бізнесу і контролем такої діяльності в частині впливу на природнє навколишнє природне середовище. 

Перша подія – Кабінет міністрів України на засіданні 19 лютого схвалив проєкт Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення", який спрямований на реформування дозвільної системи в сфері охорони довкілля. Друга – у Верховній Раді України, зареєстровано проєкт Закону «Про державний екологічний контроль» №3091 від 19.02.2020 р., (про необхідність ухвалення якого йшлося у попередніх матеріалах:  «Екологічний контроль 2.0: хто і як має захищати довкілля України та Екоінспекція за зачиненими дверима»). 

Довгоочікуваний проєкт Закону про державний екологічний контроль, який зареєстрували у Верховній Раді, визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного екологічного контролю, а ткож повноваження відповідних органів. Законопроєкт встановлює відповідні повноваження та інструменти котролю за дотриманням законодавства у сфері охорони довкілля, використання, відтворення і охорони природних ресурсів та впроваджує підсилену господарсько-правову відповідальність суб'єктів господарювання – порушників природоохоронного законодавства.

Інший законопроєкт «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» розроблено з урахуванням вимог Директиви № 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення) відповідно до зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Законопроект запроваджує інтегрований дозвіл для великих підприємств, які є найбільшими забруднювачами довкілля. Дозвіл передбачає комплексний підхід до підприємства та об’єднуватиме ті дозволи і умови, які на сьогодні покриваються дозволами на поводження з відходами, спеціальне водокористування і дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Однак це не можна назвати формальним об’єднанням дозволів. Навпаки застосовуватимуться нові європейські підходи до визначення нормативів викидів (скидів) на основі найкращих доступних технологій та методів управління.  

Запровадження цього дозволу сприятиме модернізації виробництва та впровадженню нових найкращих доступних технологій, а також призведе до зменшення промислового забруднення, покращення стану довкілля та здоров’я людей. 

Окрім того Закон, також визначає особливості контролю цих підприємств та передбачає низку механізмів для забезпечення дотримання умов інтегрованого дозволу. Зокрема законопроєкт передбачає, що підприємства мають здійснювати моніторинг викидів та, щонайменше, щорічно звітувати про дотримання умов інтегрованого дозволу. Якщо підприємство не звітує, систематично порушує умови дозволу або не виконує його умови, йому можуть анулювати інтегрований дозвіл. Також проєктом передбачена можливість анулювання дозволу у разі повторного незаконного перешкоджання перевірці, яку здійснює контролюючий орган. Сподіваємось, що ці положення спільно з вимогами нового Закону про державний екологічний контроль, який суттєво підвищує відповідальність за недопуск до здійснення перевірки, дозволять назавжди забути про незаконне перешкоджання діяльності екоінспекторів.

Адже станом на сьогодні за інформацією т.в.о. голови Державної екологічної інспекції Єгора Фірсова « … за дорученням Прем'єр-міністра ДЕІ вийшла на перевірки топ-забруднювачів по всій країні. І навіть тут не обійшлось без "недопусків". Сєвєродонецьке об'єднання "Азот", Укртатнафта, Полтавагазвидобування, СПП "Дружба", ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", "Дніпроазот", Глухівський агролісгосп і багато інших підприємств, які незважаючи на доручення Прем'єр-міністра, вирішили не допустити ДЕІ до перевірки».

За роки існування мораторію на проведення перевірок підприємства–забруднювачі відчули відверту безкарність за забруднення довкілля. Потуги Державної екологічної інспекції з відновлення контролю останніми роками наштовхуються на непробивну стіну недопусків, через прогалини в законодавстві. А ті інспекційні заходи планового характеру, що провадяться, є не співставними з розмірами завданої шкоди. Прийняття Закону «Про державний екологічний контроль» надасть ефективні важелі екоінспекції для перезавантаження усієї систему екоконтролю.

Маємо надію, що парламент не змусить довго чекати та зробить ще один «день довкілля» у Верховній Раді, проголосувавши за ці законопроєкти. Адже саме ці документи, разом із затвердженими на їх виконання підзаконними актами, створять належну правову основу для зменшення промислового забруднення, а також дадуть основу для оновленого дієвого органу екологічного контрою. Оновлений державний екологічний контроль повинен почати нову сторінку своєї історії та формувати нові відносини з бізнесом та громадськістю. 

Крім того необхідним є діалог між бізнесом і державою, який створить умови для модернізації ведення господарської діяльності, регулювання негативного впливу промисловості на довкілля. Підприємствам необхідно осучаснювати технології та методи управління для оптимального балансу між прибутком і захистом довкілля. Державі з іншої сторони потрібно забезпечити механізми стимулювання для підтримки модернізації промисловості.