Деплатформінг Дональда Трампа: 48 годин, що змінили інтернет та соцмережі

Спостерігаючи пізньої різдвяної ночі за новинними стрічками та телетрансляцією англомовних телеканалів, я, зізнаюся, не думала про те, якими будуть наслідки побаченого для інтернету та соцмереж. Згодом, читаючи новини про поетапне блокування Дональда Трампа на всіх соціальних платформах, спочатку тимчасове, а потім й перманентне, згадувала свої тексти про Трампа VS Twitter і в блог, і на Stopfake і думала, що ні влітку, ні перед виборами ніхто не міг спрогнозувати цих подій і появи нового терміну, який виник за останні 48 годин. За час, який змінив інтернет та соціальні платформи. 

Я про термін «деплатформінг», першою жертвою якого став власне Дональд Трамп – термі, який описує те, як 45го президента США позбавили права голосу в соціальних мережах. Рішення, прийняте приватними компаніями із безпрецедентним впливом на події у світі (Facebook та Twitter) доволі неоднозначно оцінюється багатьма експертами. І, можливо, в контексті України така практика не може вважатись позитивною. Бо хто зна, в якій країні ми б нині жили, якби деплатформінг застосували в 2013 році до ініціаторів Євромайдану. Водночас, читаючи англомовні публікації, більше того – згадуючи історію використання Трампом соціальних платформ, використання їх для маніпуляцій, підбурювань та відвертих погроз і звинувачень, я погоджуюся з їх авторами, що в ситуації з Дональдом Трампом саме деплатформінг став єдиною адекватною відповіддю на дії Трампа. 

Дональд Трамп був проблемним користувачем соціальних мереж практично з перших днів свого президентства. І сьогодні ні для кого не секрет, що саме соціальні мережі та маніпулятивний контент в них поруч з легітимними інструментами мікротаргетингу стали вагомим чинником в його перемозі на виборах. Використання Трампом Twitter та Facebook (частіше Twitter) для нападок на політичних суперників та звичайних громадян, потоки маніпулятивного контенту чи щогодинні малоінформативні повідомлення «Fake News!» були вагомою частиною медіаландшафту з 2016 року. У Twitter довгий час терпіли таку поведінку глави держави і включали його в список рекомендованих користувачів, навіть коли він публікував расистський контент чи повідомлення, за які інших користувачів оперативно блокували. Адже слова глави держави є суспільно важливими і такими, які повинні бути донесені до всіх бажаючих. Навіть якщо глава держави говорить явну брехню. 

В 2020 році ситуація погіршилась – із початком пандемії Covid та передвиборчої кампанії. Саме Covid-фейки стали першими, за що Трампа карали у Twitter, а згодом і у Facebook. На це президент відповідав погрозами щодо змін до #section230 – статті, яка регулює діяльність соціальних платформ. 

Історія початку січня 2021 року посприяла тому, що терпець соціальних платформ увірвався. Алекс Стамос, колишній керівник служби безпеки Facebook, сказав: «У приватних компаній були вагомі аргументи на користь того, щоб не блокувати обраних чиновників, проте всі ці аргументи засновані на захисті конституційної влади. Зараз все змінилось. Facebook та Twitter повинні заблокувати його. Законних реакцій не залишилось, а маркування буде неефективним» (маркування його постів як маніпулятивних та таких, які вводять в оману). 

Спочатку Twitter та Facebook заблокували Трампа на 12 годин, потім це блокування стало перманентним, до кінця його президентського терміну. Причому першими заблокували Трампа Facebook та Instagram, Twitter прийняв рішення дещо пізніше. Марк Цукерберг пояснив, що дозволяти використовувати Трампу платформу «для розпалювання насильницького протесту проти законно обраної влади» є небезпечним і ризики використанням ним сервісів компанії є надзвичайно великі. 

Кейсі Ньютон у своїй розсилці назвав події біля Капітолію 6 січня «переворотом, який було створено для соцмереж та який став можливим завдяки ним», додавши, що соціальні платформи повинні задля американської демократії «використати найбільш потужний важіль, який у них є», нагадавши, що «пропаганда повалення уряду є злочином, навіть якщо її ініціює президент». 

Деплатформінг у світі соціальних мереж – це дуже серйозний крок. Мільйони людей стали його жертвами за набагато менші провини, ніж це зробив Дональд Трамп. 

Наразі Дональда Трампа та його прибічників буквально позбавили голосу в інтернеті. Його акаунти в Facebook, Instagram заблоковано, акаунт в Twitter заблоковано та очищено від контенту (сподіваюсь, ненадовго, бо цей контент – це неймовірно цікавий для вивчення матеріал). Прихильників Трампа відключили від Spotify і Twitch, заблоковано відповідний контент на YouTube. І навіть китайський (поки ще) TikTok став видаляти відеозаписи з виступами Трампа. 

В цій всій історії є ще одна вишенька на торті. 

Влітку серед американських користувачів стала особливо популярною соцмережа Parler – яка працювала практично без цензури і збирала користувачів, не задовлених політикою модерації контенту «традиційних» соцмереж. Саме Parler багато експертів називали як платформу, яка може стати новим притулком для Трампа в контексті його протистояння з Twitter. Так ось – Google видалила додаток для Parler з Google Play Market, а Apple поставила ультиматум його засновникам – якщо контент не буде модеруватися, то додаток буде видалено і з App Store. 

Можна, звісно, пов’язати такі дії соціальних платформ з тим фактом, що рано чи пізно конгрес буде переглядати Section 230 – основну норму, що регулює відповідальність соціальних платформ за контент користувачів. І показати, що вони можуть справитися із проблемами в критичних ситуаціях. Можна, звісно, почати говорити про те, що ці дії соціальних платформ є порушенням права на свободу слова та придумувати інші аргументи щодо неправильності цих дій. 

Проте очевидно, що перший приклад масованого деплатформінгу – це подія, яка змінила інтернет і соціальні платформи і точно вплине на їх розвиток у майбутньому.