Які сьогодні є перспективи між Узбекистаном та Україною?
Нещодавно я здійснив візит до посольства Узбекистану в Україні, де мав нагоду поспілкуватися із Надзвичайним та Повноважним послом Республіки Узбекистан Алішером Курмановим. В наших держав спільне радянське минуле, а за тридцять років незалежності між нашими державами виникли доволі розвинуті зв’язки у різних сферах. Проте, нам є куди рухатися. Ця центральноазійська республіка – перспективний партнер для України як в економічній, так і в політичній сферах.
Узбекистан – третя за площею та перша за населенням країна в Центральній Азії. Як і Україна, свою незалежність держава отримала наприкінці 1991 року, тоді місто Ташкент стало столицею незалежної республіки. Країна є одним із лідером у світі по виробництву бавовни, видобутку газу, урану та золота. В 2016 році новообраний президент Шавкат Мірзійоєв провів низку реформ, які забезпечили державі розвиток в сферах від економіки до соціального життя. Зараз держава є одним із лідерів в регіоні, останніми роками він демонструє значне економічне зростання.
Відносини України та Узбекистану почалися із взаємного визнання незалежності та встановлення дипломатичних контактів. У 1993 році в Ташкенті відкрилося посольство України, а за два роки по тому в Києві з’явилось узбецьке посольство. За весь час було здійснено десяток візитів на вищому рівні, останній візит Міністра закордонних справ України до Республіки Узбекистан відбувся у 2013 році. Між нашими державами укладено низку договорів, в тому числі Угода про вільну торгівлю. Окрім двосторонніх відносин, ми співпрацюємо в рамках міжнародних організацій, перш за все – в ООН.
У 2020 році Узбекистан займає 40 місце за експортом з України (8 місце на пострадянському просторі) та 49 місце за імпортом. Ми експортуємо продукти машинобудівної галузі, хімічної та металургійної промисловості та сільського господарства. Імпортує Україна переважно продукти легкої та металургійної промисловості, а також продукти агрокомплексу. Серед послуг головними статтями експорту є транспортні послуги та туристичні, імпорту – ділові послуги. Нещодавно відбувались переговори про відновлення залізничного сполучення між нашими державами та інтенсифікацію авіасполучення – і це чудова можливість поглибити економічну співпрацю.
Які перспективи є у двосторонніх відносинах?
В травні цього року українське МЗС назвало Узбекистан однією з десяти найбільш привабливих країн для українських експортерів. Так, на початку року президент цієї центральноазійської республіки підписав указ про заходи підтримки населення та економіки в період пандемії. Цей указ запроваджує нульові ставки мита при ввезені певних товарів, зокрема – на цукор, м’ясо, молоко, яйця та борошно. Як ми знаємо, Україна успішно експортує ці товари, тому узбецький напрямок зараз є дуже перспективним для українських виробників.
Цікавий факт про Узбекистан – українці оселялись на теренах сучасної держави ще у ХІХ столітті. Наші земляки були відправлені в Центральну Азію на пошуки нових земель, придатних до землеробства. Цей процес тривав і в радянські часи, причому українці жили в містах компактними групами. Край також був місцем евакуації під час Другої світової війни. В 1944 році радянська влада примусово переселяла кримських татар саме в Узбекистан, їхня діаспора залишилась тут до цього часу. Зараз тут проживає близько 80 тисяч етнічних українців та 40 тисяч кримських татар. У великих містах, перш за все в Ташкенті та Самарканді, діють українські центри, регулярно проводять різні культурні заходи. Функціонують й недільні школи та гуртки з вивчення української та кримськотатарської мов.
В Україні теж є значна узбецька діаспора. Наша країна – дуже популярний напрямок академічного туризму для узбеків. Великою популярністю користуються українські ВНЗ технічного та медичного спрямування, також Україна готує узбецьких спеціалістів у сфері авіації. Функціонує Союз студентів Узбекистану в Україні, між Дипломатичною академією МЗА та Університетом світової економіки і дипломатії МЗС РУз підписаний Меморандум про співпрацю. Напрямок академічної співпраці для нас дуже перспективний, і його слід розвивати й надалі.
Ще одна сфера, про яку варто згадати – це міжпарламентська співпраця між Україною та Узбекистаном. Традиція такої співпраці дуже корисна для двосторонніх відносин, вона дозволяє втілювати різні проєкти на рівні законодавчих органів. В Україні депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Республікою Узбекистан була вперше створена у 2008 році. Востаннє вона була сформована у Верховній Раді VIII скликання. Активізація зв’язків українського Парламенту та Олій Мажлісу Республіки Узбекистан була би корисною для обміну досвідом парламентської діяльності та розвитку договірно-правової бази двосторонніх відносин. Як депутат Верховної Ради, вважаю, що буде вкрай доречно сформувати ефективну депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Республікою Узбекистан у Раді ІХ скликання.
До того ж, варто звернути увагу на те, що Узбекистан набуває вплив як медіатор у афганському конфлікті – про що недавно зазначав Міністр Закордонних Справ України Дмитро Кулеба, розповідаючи про роль України в відбудові Афганістану.
Провівши риску підсумків, Узбекистан – важливий партнер України в Центральній Азії та на пострадянському просторі. Попри географічну віддаленість, в нас є взаємний економічний інтерес, який важливо розвивати. Нам потрібні спільні транспортні проєкти, такі як поліпшення залізничного сполучення, і товарообіг між країнами буде зростати надалі. Обидві держави зацікавлені в розвитку машинобудівної галузі, а наші агропромислові комплекси можуть доповнити один одного: Узбекистан вирощує бавовну, а ми – зернові культури. Двосторонні відносини наших держав мають поглиблюватися, в тому числі й на міжпарламентському рівні, і я щиро сподіваюсь, що наше партнерство з часом буде приносити все більше переваг для наших держав.
