Угода про майбутнє між Україною та Великою Британією

12 січня 2024 року була укладена Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (далі – Угода, Безпековий договір, Безпекова угода). 

Ця угода є продовженням розвитку тих домовленостей, які були погоджені у Спільній декларації, ухваленої Україною, Сполученим Королівством та іншими членами «Великої сімки» (G7 (Group of Seven) – США, Канада, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія) у Вільнюсі 12 липня 2023 року, до якої приєдналися ще 25 країн (в документі згадується 24 країни, 25-ю країною стала Польща, яка приєдналась до гарантій 22 січня вже після укладення Безпекової угоди).

 Угода є змістовним документом, що закріплює відповідні напрямки співпраці, підтверджує європейський та євроатлантичний курс України та передбачає практичні кроки, які необхідно зробити по багатьох напрямках діяльності.

Безпекова Угода, складається з преамбули та IX частин (І вступ, ІІ оборона та безпека, ІІІ невійськова безпека, ІV політичне співробітництво, V фіскальна підтримка, відновлення та відбудова, VI гуманітарне співробітництво, VII реформи, VIII співпраця на випадок майбутнього збройного нападу, IX заключні положення).

Строк угоди складає 10 років, а припиняється через 6 місяців з моменту отримання повідомлення про припинення з боку учасників угоди. Цікавий момент, що у разі отримання Україною статусу члена НАТО, ця угода автоматично не припиняється, а буде прийнято рішення щодо майбутнього статуту цього документу.

Не Будапешт

Сама по собі Угода не може перемогти на полі бою або провести контрнаступ, але вона чітко визначає напрямок руху та механізми її реалізації. 

Фактично кожний абзац - це відповідний напрямок дій у різних сферах, таких як безпека та оборона, реформування інституціонального, судового, економічного, фінансового, гуманітарного життя, боротьба з корупцією,  зі злочинністю, інформаційним маніпулюванням тощо.

Вважаю, що порівнювати Будапештський меморандум (Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 4 грудня 1994 року) та Угоду з Великобританією не має ніякого сенсу. Різні часи, різні обставини, інші внутрішні та зовнішні виклики, кардинально інші геополітичні обставини і що саме головне в нас відкрита стадія війни.  Да і по тексту не має чого порівнювати, 15 сторінок Угоди проти 1 однієї Меморандуму.

Угода – це взаємні права та обов`язки сторін, а Меморандум, це все ж таки був більш декларативно-моральна історія без взаємних зобов`язань.

 Угода під час війни

Єдине, що хочу відзначити, Меморандум укладався у мирний час, а Угода з Великобританією, укладена під час активної повномасштабної війни України з росією. Кожний день російський агресор здійснює терор, проводить наступальні дії на території України, частина території знаходиться під окупацією. Пропагандистська машина кремля, на чолі з її керманичом, сплять і бачать, як повністю захватити територію України.

Тому, сам факт укладання Угоди про співробітництво у сфері безпеки, під час відкритої фази війни є величезним (в тому числі і символічним) кроком з боку Великобританії.

Безпекова угода - це перший офіційний підписаний міжнародний документ у сфері безпеки, укладений Україною з іншою державою після 24 лютого 2022 року, коли почалось повномасштабне вторгнення. До цього ніяких угод з іншими країнами, не було укладено. Тобто це перший і поки єдиний такий безпековий документ за весь час повномасштабного вторгнення з боку російської федерації.

Зазвичай подібні безпекові угоди (гарантії) укладаються (надаються) у мирній атмосфері або після проведення мирних договорів, які завершують військові конфлікти. Наприклад, гарантії безпеки США Ізраїлю, Локарнські договори 1925 року (загальний гарантійний договір між Німеччиною, Францією, Англією, Бельгією та Італією; угоди між Францією та Польщею, між Францією та Чехословаччиною тощо). Окремо можна згадати, гарантії Польщі, які надали Великобританія та Франція у березні 1939 року, у відповідь на повну окупацію Німеччиною Чехословаччини.

Великобританія уклала Угоду першою, тим самим надавши приклад іншим нашим головним партнерам (США, ЄС, Франції, Німеччини тощо),  підтверджуючи своє лідерство та зацікавленість нашим геополітичним регіоном. Враховуючи нерішучість ЄС та США у багатьох питаннях, приймаючи рішення дуже повільно, фактично страждаючи від своїх процедур, лідерство Британії є показовим.  Фактично політикою перших дій, Великобританія намагається показувати свою світову та глобальну роль, яку відігравала у свій час Британська імперія, а можливо і закладення фундамену до часткового повернення до такої політики.

Україна морська держава

Британська імперія – це перш за все морська держава, все інше займає другорядні пріоритети.  Королівський військово-морській флот -це фундамент влади та сили Британії, тому в Угоді з Україною приділяється багато уваги морській безпеці, захисту на морі. Впевнений, що про морську безпеку, більше ніж в цій Угоді, не буде написано в будь-якій іншій.

Саме в морській частині є конкретні строки, а саме до 2035 року – Україна повинна стати повноцінним контрибутором морської безпеки в Чорному морі та в Азовському морі. Тобто, фактично, цією Угодою, Великобританія фокусується на Україні, як головного вкладника  в безпеку в регіоні двух морів.

Великобританія очолить Коаліцію спроможностей морської безпеки та зробить внесок у розвиток морського флоту України.  Одним із основних компонентів зобов’язань щодо безпеки є надання Україні всебічної допомоги для захисту та відновлення територіальної цілісності в її міжнародно визнаних кордонах, включно з територіальним морем і вільною економічною (морською) зоною.

Можливості здійснювати морську розвідку, патрулювання, берегову охорону, які зможуть забезпечувати свободу судноплавства.

Британія, приділяючи велику увагу саме морській безпеці України, закріплюючі конкретні строки, сповідаючи свій морський дух, хоче мати контроль над всіма європейським морям (як не згадати Кримську війну 1853-1856). Тому, слід очікувати наступних дій, щодо надання допомоги щодо розвитку морської інфраструктури, створення морських кораблів, надання морської летальної зброї.

До речі, надання військових кораблів Україні Великобританією, може ускладнювати, діюча конвенція Монтре 1936 року, відповідно до якої Туреччина заборонила похід військових кораблів через протоки Босфор та Дарданели, які з`єднують Чорне море з Середземним.

Безпека України = глобальна безпека

В чому цінність угоди - в ній закріплено, що безпека України є невід’ємною частиною євроатлантичної та глобальної безпеки. Збройні Сили та Сили безпеки України захищають не лише державний суверенітет, незалежність і свою територію, але й Статут ООН, спільні цінності та основоположні принципи міжнародного права.

Тобто цією Угодою підтверджується нерозривність нашої безпеки від європейської та світової, підтверджується думка, що Збройні Сили захищають  не тільки українську землю, а весь цивілізований світ. Фактично, Безпекова угода підтверджує, що війна в Україні - це не локальний конфлікт, як хотілось би російському агресору, на який не треба звертати увагу, а глобальний, який може бути вирішений тільки шляхом перемоги України та укладеннями справедливого миру.

 Космос

Угодою було виділено 5 сфер безпеки, які потребуються постійного надання сучасного обладнання та допомоги. Ці сфери безпеки є (1) на суші, (2) в повітрі, (3) на морі, (4) кібернетичної сфери та, що саме цікаве – (5) у космосі.

Враховуючи, великий космічний потенціал України (батько космонавтики -Королев Сергій Павлович, народився в Житомирі, космонавти-українці Береговий, Добровольский, Волков, Попович, Каденюк та багато інших) – ця співпраця може бути дуже перспективною. Українська земля народжує багато талантів. Думаю, не треба забувати – що ми є космічною державою і цей потенціал, після Перемоги, обов`язково потрібно реалізовувати.

Кібербезпека

Сторони Угоди працюватимуть разом над співробітництвом у сфері розвідки та безпеки, щоб Україна могла виявляти, стримувати та перешкоджати російській конвенційній агресії, шпигунству та гібридній війні. Передбачені відповідні шляхи досягнення цих цілей - підвищення кіберстійкості, галузева підтримка для захисту ІТ-інфраструктури від кібератак, модернізація та реформування архітектури безпеки та розвідки України, питання кібернетичної та інформаційної безпеки, обмін розвідувальними даними та співробітництво.

Герберт Макмастер, 26-й радник Президента США з національної безпеки, у своїй книзі зазначав, що  ключовим заходом оборони США має стати розробка кібермереж і кіберсистем, враховуючи, що ці системи будуть постійно та невпинно атакувати. На даний час країни дуже багато приділяють уваги кібербезпеці, так як кібератаки – це один з елементів війни.

Боротьба з пропагандою та організованою злочинністю

В угоді приділяється значна увага боротьбі з пропагандою російської федерації, протистояння маніпулюванню інформацією на глобальному рівні, донесення правдивої інформації. Україна повинна протистояти загрозам інформаційної безпеки, співпрацювати з партнерами-однодумцями для ефективної комунікації на міжнародному рівні, пропонуючи світу правдиву альтернативу дезінформаційним кампаніям російської федерації.

Окремо виділяється розвиток спільних освітніх і тренінгових програм для фахівців з інформаційної безпеки, зокрема шляхом підвищення рівня володіння англійською мовою, регулярному обміну досвідом та професійним заходам за участю фахівців з інформаційної безпеки.

В Угоді про безпеку, окремо виділена боротьба з організованою злочинністю, підкреслюється, що російська федерація та її «проксі» використовують організовану злочинність, незаконне фінансування дій, спрямованих на підрив суверенітету, територіальної цілісності України та її внутрішньої стабільності.

Угода передбачає комплекс заходів протидії особам і групам осіб, які намагаються проникнути в українське суспільство, мають злочинний вплив в окремих регіонах, зокрема на тимчасово окупованих територіях, та виступають як інструмент гібридної війни для протидії процесам відновлення та примирення в Україні.

Демократичний цивільний контроль над сферою безпеки і оборони

Однією із напрямків, які потребують поліпшення – це посилення демократичного цивільного контролю та підвищення ефективності й прозорості українських безпекових інституцій. В Угоді зокрема, окремо виділено, що саме демократичний цивільний контроль над Збройними силами є передумовою членства в НАТО (абз.5  Частина VІІ Реформи. Зобов`язання щодо імплементації реформ).

 Більше в документі, так цілеспрямовано не вказується  про жодні інші передумови вступу в НАТО, тільки про цю, фактично Угода дає чітке фокусування на цьому питанні.

В українському законодавстві дане поняття далеко не нове, відповідно до закону України «Про національну безпеку України» - демократичний цивільний контроль - комплекс здійснюваних відповідно до Конституції і законів України правових, організаційних, інформаційних, кадрових та інших заходів для забезпечення верховенства права, законності, підзвітності, прозорості органів сектору безпеки і оборони та інших органів, діяльність яких пов’язана з обмеженням у визначених законом випадках прав і свобод людини, сприяння їх ефективній діяльності й виконанню покладених на них функцій, зміцненню національної безпеки України.

Система цивільного контролю складається з контролю, що здійснюється Президентом України; контролю, що здійснюється Верховною Радою України; контролю, що здійснюється Радою національної безпеки і оборони України; контролю, що здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; судового контролю; громадського нагляду.

В Угоді також, зазначається напрямок контролю – українські військові та невійськові безпекові інституції могли ефективно працювати за європейськими та євроатлантичними стандартами та були підзвітними українському народу, парламенту та уряду. (п.4  Частина ІІ Оборона та безпека. Оборонне та військове співробітництво).

Саме в такому порядку і в такій кількості інституцій Збройні сили повинні бути підпорядковані в рамках цивільного демократичного контролю – народ, парламент та уряд і більше не вказується ніякі інші державні органи та інституції.

Також в Угоді зазначається, що демократичний цивільний контроль над Збройними силами є важливим показником аполітичності ЗСУ (абз.5  Частина VІІ Реформи. Зобов`язання щодо імплементації реформ). 

Економічний блок, гарантування інтелектуальної власності та сильна економіка, яка керована приватним сектором

Велика увага приділена економічному розвитку України, зокрема співпраця у сфері оборонно-промислової сфері, яка повинна бути комерційно взаємовигідна для обох сторін.

Сполучене Королівство працюватиме з Україною над визначенням найбільш ефективних сфер інвестування, збільшуватиме зусилля щодо зменшення наявних бар’єрів для співпраці, підтримуватиме та заохочуватиме свою оборонну промисловість до інвестицій, зокрема шляхом підтримки локалізації виробництва в Україні. 

Сполучене Королівство заохочуватиме свою оборонну промисловість працювати з Україною для підтримки локалізації ремонту, технічного обслуговування та виробництва оборонної продукції Сполученого Королівства в Україні.

Сполучене Королівство працюватиме з Україною для посилення захисту переданих технологій і прав інтелектуальної власності.

Водночас, Україна гарантує захист цих технологій та інтелектуальної власності. Підкреслюється обов`язок України гарантувати захист прав інтелектуальної власності тобто захист особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав, а також прав пов’язаних зі сферою авторського права та/або суміжних прав.

Учасники визнають, що довготривала безпека та процвітання України мають бути підкріплені сильною економікою, керованою приватним сектором. Сполучене Королівство прагнутиме побудувати сучасну, стійку та стабільну українську економіку, інтегровану у світові ринки, невразливу до ворожого російського впливу, засновану на сильних і підзвітних інституціях та повазі до верховенства права.

Саме в безпековій Угоді закріпляється момент що саме приватний сектор керує сильною економікою і ніяк по іншому. Економікою керує - ні держава, ні інституції, ні організації, а саме приватний бізнес, підприємці, що дуже актуально, особливо в останні місяці, щодо взаємовідносин влади та бізнесу.

Перемога у війні та досягнення миру

Пряма мова Угоди: «Сполучене Королівство не тільки стоїть разом з Україною, щоб виграти війну та перемогти агресію Російської Федерації, а й що Сполучене Королівство стоятиме разом з Україною для досягнення миру.»

Не має ніяких ілюзій, що перемога у війні з агресором -  це не досягнення миру. Це різні напрямки, які можливо будуть розтягнуті у часі, тому на цей період, нам також потрібна бути підтримка партнерів.

В угоді зазначається, що наслідки війни, такі як звільнення окупованих територій, перехід від воєнного стану, необхідність відповідати суспільним очікуванням, вимагатимуть від українських інституцій належної адаптації для ефективного подолання таких викликів. 

Україна починає процес раннього відновлення та відбудови, що фактично потребує, окрім роботи на стримування збройної агресії, постачання Збройних сил, так і роботу у середині країни, щодо відновлення зруйнованої інфраструктури та будівель. Процес раннього відновлення, це перша ознака відновлення країни, становлення її міцнішою та економічно стабільною

 Безпекова Угода між Британією та Україною – це  Угода про майбутнє. Весь текст  буквально пронизаний майбутнім,  слова – «розвиток, майбутнє, реформи», зустрічаються більше 60 разів. Фактично кожний абзац -це те, що необхідно зробити, це орієнтири, які окреслили між собою дві держави.

Я не розділяю критики цієї Угоди, що вона нам нічого конкретного не дає, ніяких зобов`язань Британії не має. Ні, це не так, повторюся, підписання Безпекової Угоди під час відкритої стадії війни – це рідкісна історична подія. Зазвичай сторони не беруть на себе зобов`язання коли інша сторона веде війну з третьою стороною, особливо коли ця третя сторона економічно сильніша, має багато ресурсів, більше населення та направлена на безстрокову агресію тощо.

Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії – нащадки великої Британської імперії, цим першим кроком фактично відкривають нову сторінку історії. Британська імперія юридично зафіксувала свій інтерес в цьому геополітичному регіоні і що саме партнером в цьому регіону буде Україна.

Тому, враховуючи морські традиційні амбіції Британської імперії, бажання контролювати всі європейські моря,  один з найголовнішим пунктів, що Україна повинна до 2035 року стати повноцінним контролером безпеки в Азовському та Чорному морі.

Звісно, краще, щоб Угоду було ратифіковано через парламенти країн, як гарантію того, що наступна британська влада, одноосібно не вийде з цієї Угоди, але враховуючи першість Британії у всьому, що стосується надання допомоги України (танки Challenger, ракети дальньої дії Storm Shadow) цей шанс є дуже мізерним у найближчій перспективі.  

І наостанок, серед цікавих фактів, в Угоді зазначається, що Сполучене Королівство продовжить залучати українських фахівців із досвідом забезпечення безпеки критичної інфраструктури для реалізації відповідних проектів на своїй території.  

Коли вже, під час війни, одна з найбагатших країн Європи залучає наших спеціалістів, а в нас є можливість надавати таких спеціалістів, то в нас точно все буде добре. Головне, пам`ятати, що ніякі партнери та угоди не зроблять за нас модернізацію економіки, приймуть реформи,  поборють корупцію та не забезпечать ефективну оборону та захист нашої країни.