Вагання щодо впровадження пенсійної реформи пов’язані зістрахом влади втратити політичний рейтинг. З іншого боку, якщо нічого неробити, нас неминуче чекають економічні втрати. З цього порочного кола є лишеодин вихід – альтернативна пенсійна реформа.
По суті, провалурядової пенсійної реформи у парламенті став несподіванкою лише для дуженаївних людей. Обурений рішенням депутатів віце-прем’єр Сергій Тігіпкозвинуватив їх у браку політичної волі. Насправді все набагато простіше. Простокерівництво держави стоїть перед складною дилемою: або латати дірку уПенсійному фонді за рахунок простихгромадян, або взагалі залишити, як є. Обидва варіанти є програшними. Адже упершому випадку Партія регіонів через непопулярні кроки матиме політичні втрати(зокрема, серйозне падіння як партійного, так і особистого рейтингу Януковича),в другому – економічні.
Ніхто не сперечається: демографічна ситуація в країнікритична, і пенсійна реформа вкрай потрібна. Необхідні і непопулярні кроки. Але треба цей тягар розділитиміж простими людьми і владою. Тобто, не лише будь-якими засобами скорочувативидатки Пенсійного фонду, затискаючи зашморг на шиях українців, але й подумати,як цей фонд наповнювати. Влада, на жаль, переймається лише скороченням видатків.Саме тому ініціатори реформи зробили ставку на штучне зменшення кількостіпенсіонерів. От і маємо підвищення пенсійного віку, відмову від нарахуванняпенсій для працюючих пенсіонерів тощо.
Треба йти іншим шляхом. Боротися не з наслідками, апричинами хаосу у пенсійному забезпеченні. Саме у цьому й полягає філософіяальтернативної пенсійної реформи, яку нині започатковують представникипрофспілок та громадських організацій. Треба зрозуміти, що пенсійнезабезпечення тісно пов’язане з економікою та соціальною сферою. Тому потрібноне штучно скорочувати кількість пенсіонерів, змушуючи українців працюватидовше, а створити їм такі умови, аби вони мали гідне і тривале життя, високузарплатню, з якої можна робити внески до накопичувальних пенсійних фондів, і впевненістьу майбутньому.
НФПУ та наші партнери провели громадські обговоренняпенсійної реформи, врахували усі пропозиції, та вийшли на оптимальну модельцієї реформи. В її рамках ми пропонуємо ухвалити низку законодавчих актів. Мимусимо припинити лише говорити про програму зі збільшення робочих місць тазбільшення частки зарплатні у вартості кінцевого продукту до європейськогорівня. Треба починати діяти. Адже обидва ці кроки хоча й потребують більше часута зусиль, але в кінцевому результаті дозволять подвоїти базу нарахуванняпенсійних внесків за рахунок збільшення кількості працівників та зростанняобсягів їхньої зарплати.
Ще один крок, який ми пропонуємо – створення назаконодавчому рівні Фонду гарантування виплати заробітної плати. Це дозволитьавтоматично компенсувати працівникам зарплатню у разі несплати її роботодавцем,і уникнути затримки виплат до Пенсійного фонду.
Влада, бездумно запроваджуючи збільшення пенсійного віку, непереймається питанням, що через важкі умови життя та бідність частина українцівне доживає навіть до сьогоднішнього пенсійного віку, що вже говорити проп’ятирічне подовження. Тому підвищувати пенсійний вік доцільно лише тоді, колибудуть створені належні умови для збільшення тривалості життя громадян. Дляцього потрібно запровадити комплекс спеціальних економічних, соціальних,медико-профілактичних і медико-лікувальних, оздоровчих, екологічних та іншихзаходів.
Крім того, ми пропонуємо внести зміни до законів про працю,Податкового кодексу, які
спонукатимуть роботодавців збільшувати зарплатню робітникамі легалізувати її. А вже потім можна братися за збалансування доходів тавидатків Пенсійного фонду.
Тільки за умови виконання всіх перелічених кроків доцільновводити накопичувальну систему державного і недержавного пенсійногострахування. Для заохочення потрібно стимулювати роботодавців, які роблятьвнески до накопичувальних пенсійних фондів, забезпечивши їм пільговеоподаткування цих внесків.
Зрозуміло, що введення такої системи на початку викличепевну недовіру громадян, якщо не забезпечити їм гарантії повернення внесків.Для цього потрібно створити Державний стабілізаційний фонд пенсійноїнакопичувальної системи.
В ідеалі всі запропоновані закони та зміни до законодавчихактів мають бути зведені в єдиний Пенсійний кодекс. Нехай на його розробку тареалізацію буде потрібно більше часу та зусиль, але це буде справжня реформа,яка дозволить суттєво збільшити надходження доПенсійного фонду та накопичувальних фондів.