Попри низку ухвалених законодавчих актів, в Україні відсутній реальнийзахист трудових прав жінок, що загострює проблему економічної нестабільності вдержаві.
Витоки проблеми - у надмірній зосередженості влади на політичних процесах,замість того, щоб вирішувати конкретні проблеми українського сьогодення, середяких і кричущі приклади економічної дискримінації жінок.
Зверніть увагу на той факт, що українськіжінки становлять половину сукупної робочої сили України, і при цьому рівеньосвіченості жінок є вищим. Вищу або середню спеціальну освіту в Україні маєкожна друга працююча жінка, тоді як серед чоловіків - менш як 40. Однак, у тойже час, рівень безробіття серед жінок на 10% вищий. Хоча питома вага жінок ускладі сукупної робочої сили України становить 50%, у процесі формування ринкупраці рівень їхньої конкурентоспроможності з року в рік знижується: підвищується ризик втратити роботу,скорочуються можливості професійного зростання, підвищення кваліфікації таперекваліфікації. Під час виникнення на підприємствах і в установах усіх формвласності економічних та інших проблем саме жінки першими підпадають підпроцедуру скорочення.
Крім того, кричущою є дискримінація жінок в оплатіпраці та можливостях кар’єрного зростання. За офіційними даними Мінсоцполітики,зарплата жінок в Україні на 8% менша, ніж зарплата чоловіків. А незалежнідослідження фіксують, що за свою працю жінки в Україні одержують на 25-30%менше, ніж чоловіки такої ж кваліфікації. Управлінська піраміда в Україні фіксуєневтішні тенденції, з огляду на які представленість жінок на вищих щаблях владита посадах, на яких приймаються рішення залишається дуже низькою. Тому, якщосеред чоловіків налічується 52% тих, хто тією чи іншою мірою задоволені своїмстановищем у суспільстві, то серед жінок ця категорія складає лише 47%.
Більш того, попри галасливі заяви, як провладні,так і опозиційні політичні сили вдаються до дискримінації жінок - навітьвнутрішньо корпоративної. Підтверджуючим це фактом є те, що під час останніхвиборів до Парламенту серед 2785кандидатів за партійними спискамибуло лише 533 жінки.
Серед порушень трудових прав жінок найчастішемають місце: невчасні виплати відпускних з догляду за дитиною, залученнявагітних та матерів дітей до трьох років до виконання заборонених законом видівробіт, не виплата лікарняних тощо.
Тому, з огляду на беззаперечні факти порушень правза ознакою статі, в українському суспільстві назріла необхідність запровадженняд ієвихмеханізмів захисту громадян, зокрема судових та позасудових оскаржень ґендерноїдискримінації.
Довідка.
Забезпечення ґендерноїрівності, в тому числі і щодо трудових прав, передбачено Цілями розвиткутисячоліття до 2015 року, які має виконати й Україна. Крім того, економічніінтереси жінок покликаний захищати і Закон «Про забезпечення рівних прав таможливостей жінок і чоловіків», а наприкінці листопада 2012 року уряд схваливКонцепцію Державної програми забезпечення рівних прав жінок і чоловіків до 2016року.