Чому георезервування для хмарної інфраструктури – це must have?
У надскладних і нестабільних умовах, у яких сьогодні працюють українські компанії, це правило є особливо доречним і стосується грамотного розподілу не лише фінансових, а й інформаційних ресурсів.
Поширені ризики
Перемістивши частину своєї ІТ-інфраструктури на хмарну платформу, компанії часто вважають, що вже забезпечили швидке відновлення критично важливих систем. Проте, з одного боку, слід враховувати природні фактори ризику (надзвичайна спека, повені, шторми), які за останні роки стали чи не найважливішими в усьому світі. З іншого боку, в Україні через воєнні умови та часті пошкодження енергосистем бізнеси потребують більш високого рівня захисту даних, ніж будь-коли.
Географічне резервування допоможе знизити ці ризики. Якщо один із майданчиків вийде з ладу, система зможе безперебійно працювати в іншому. Таким чином, ви зможете мінімізувати час простою і гарантувати, що ваші критичні системи завжди будуть доступні для користувачів навіть у разі непередбачуваних подій.
Ефективна протидія
Георезервування має цілу низку беззаперечних плюсів, які суттєво знижують ймовірність втрати корпоративних даних. Завдяки наявності декількох майданчиків, що обслуговують трафік, системи залишаються швидкими та продуктивними навіть під час високого навантаження. При цьому, якщо одна інформаційна платформа буде скомпрометована, резервні дані можуть бути активовані на іншій. Також безперервність бізнес-процесів формує репутацію компанії серед клієнтів, які розраховують на надійність ваших систем. Окрім того, георезервування допоможе уникнути простоїв, що можуть призвести до фінансових санкцій, передбачених угодами. Це також впливає на оцінку вартості компанії.
Де шукати надійні інформаційні платформи?
Скористайтеся «Правилом декількох хмар» і обміркуйте можливість збереження даних у різних країнах із надійними законодавчими гарантіями. До прикладу, ми самі нещодавно розгорнули інфраструктуру у німецькому місті Франкфурт-на-Майні, і тепер дані зберігатимуться у межах правового поля Німеччини. Це особливо важливо для компаній, яким необхідно суворо дотримуватися конфіденційності даних. Обирайте країни з суворим законодавством, направленим на захист бізнесу.
Як підготуватися до георезервування?
1. Перед тим як визначити оптимальну стратегію розподілу бізнес-даних, оцініть потенційні ризики для ваших систем. Проаналізуйте, наскільки великий вплив матиме на них відключення енергопостачання. Це допоможе визначити необхідний рівень резервування.
2. Також врахуйте особливості вашого бізнесу: де розташована компанія та її працівники, наскільки великий обсяг даних, що потребують реплікації, де саме зберігаються ці дані та яким є рівень мережевого зв'язку між серверами. Намагайтеся розміщувати дані поблизу бази користувачів. Так ви не тільки поліпшите стійкість системи, а й мінімізуєте затримку передачі трафіку.
3. Проконтролюйте якість обміну даними між серверами, а також налаштуйте автоматичну активацію резервної платформи. Це допоможе вчасно перенаправляти трафік до вторинної локації під час потенційних збоїв. Важливо заздалегідь протестувати роботу всіх процесів, аби переконатися у їхній справності.
4. За можливості обирайте рішення, які пропонують повне активно-активне резервування: ваша система повинна вирізнятися максимальною гнучкістю, аби впоратися з усіма потенційними викликами. До того ж деякі сучасні рішення дозволяють розгортати повністю активно-активне резервування доволі швидко і порівняно бюджетно. Також радимо розглянути провайдерів інфраструктури, які стягують менше коштів, ніж гіперскейлери.
5. На перший погляд, організація георезервування здається складним процесом, проте, дотримуючись цих рекомендацій і застосовуючи системний підхід, ви досягнете успіху. Адже результат того вартий: правильне розміщення бізнес-даних компанії у декількох географічних зонах гарантуватиме доступність систем будь-коли, навіть під час аварій.
А про різноманітність стратегій георезервування я напишу в наступний раз.