Про створення власного бізнесу закордоном в сучасних умовах замислювалася чи не третина українських підприємців. Проте, реалізувати такі задуми наважується далеко не кожен. Причини цього носять як об’єктивний (відсутність ресурсів для інвестування, низька конкурентоздатність продукту) так і суб’єктивний характер (відсутність необхідних знань, партнерів, вільного часу, небажання ризикувати та починати все з «чистого листка»).

Для тих, хто все ж вирішує розпочати підприємницьку діяльність на «новій» території, відкривається непростий початковий період, що передбачає необхідність швидкого засвоєння нових умов ведення бізнесу та оперативного прийняття правильних управлінських рішень.

Старт, як правило, складний. Під «стартом» розуміємо період від моменту створення фірми до часу, коли бізнес вийде на запланований власником стабільний рівень роботи та рентабельності.

Проблеми, з якими стикається український бізнес «на старті», здебільшого є загальними. Найчастіше вони пов’язані із складністю адаптації до нових умов, та успішної роботи в таких умовах.

Спробуємо узагальнити найбільш типові з них:

  1. «Ризики середовища».

  1.1. Юрисдикція.

Ключовою проблемою, безперечно, є проблема функціонування бізнесу в рамках нової юрисдикції. Правова система будь-якої іноземної країни визначає власні правила ведення господарської діяльності. Це стосується строків та порядку одержання дозволів чи ліцензій, особливостей укладення та виконання господарських договорів, найму та звільнення працівників, оподаткування підприємницької діяльності, ведення бухгалтерського обліку тощо. Справедливо зауважити, що в загальних моментах існує чимало схожих рис правового регулювання бізнесу в Україні та закордоном. Та все ж, неодмінною умовою нормального ведення бізнесу у тій чи іншій країні є детальне знання і розуміння специфіки відповідних законодавчих вимог.

Практика показує, що незнання або неправильне трактування приписів іноземного законодавця часто створює неочікувані проблеми для бізнесу, а подекуди може мати і катастрофічні наслідки.

Підприємцю, який розпочинає роботу, зазвичай практично неможливо осягнути одразу ключових вимог до порядку ведення бізнесу на «новій території». Тому, необхідною умовою вдалого початку є наявність надійних та фахових консультантів, в першу чергу – бухгалтера та юриста.

На важливості правильного ведення бухгалтерського обліку, вчасної подачі звітності і належної сплати податків детально зупинятися потреби немає. Бухгалтер повинен працювати з фірмою постійно, і це актуально для будь-якої системи. Важливо у роботі з бухгалтером розуміти природу процесів, що відбуваються в обліку компанії, вчасно отримувати інформацію, необхідну для сплати податків.

З юристом ситуація дещо інша. Його постійна присутність в житті фірми не є обов’язковою. Проте у Вас завжди повинна бути можливість оперативно отримати фахове роз’яснення з того чи іншого правового питання. Найкраще, коли діяльність фірми обслуговує один і той самий юрист (чи компанія). Це дозволить зменшити ризик витоку конфіденційної інформації, а також дасть змогу надавати Вам правову допомогу з урахування історії розвитку та особливостей Вашого бізнесу.

1.2. Ринок.

Частина проблем, які виникають на початковій стадії ведення бізнесу закордоном, пов’язана із некоректним розумінням потреб ринку, куди Ви прагнете вивести свій продукт, а також місця, яке продукт на цьому ринку займатиме. Доволі часто, реалії не відповідають очікуванням .

Відтак, перш ніж організовувати бізнес на «новій території», слід ґрунтовно провести дослідження іноземного ринку, з’ясувати реальні можливості та перспективи реалізації Вашого продукту. Незайвим в цьому контексті буде звернутися за допомогою до фахівців у галузі маркетингу.

1.3. Контрагенти.

Окремо варто звернути увагу на проблеми, які виникають через незнання ментальності іноземного контрагента, зокрема, його культурних чи навіть релігійних рис. Так, кардинально відмінними є способи ведення бізнесу у німців, італійців, поляків чи турків.

Цей фактор обов’язково слід враховувати на стадії погодження схеми відносин з контрагентом та укладення з ним господарського договору.

Наведений перелік ризиків нового бізнес-середовища не є виключним і може варіюватися в залежності від сфери та країни, в якій цей бізнес провадитиметься. Однак, не врахування т.з. «ризиків середовища» в процесі планування господарської діяльності не дасть можливості зрозуміти структуру витрат бізнесу та розробити концепцію його розвитку.

  2. «Суб’єктивний фактор»

Окрему групу складають проблеми, які виникають у зв’язку із особливостями поведінки керівника бізнесу в новому бізнес-середовищі, його здатністю приймати правильні управлінські рішення в незнайомих умовах.

Можна виділити такі причини зазначених проблем:

2.1. Самовпевненість.

Потрапляючи в нові умови гри, непоодинокими є випадки прояву невиправданої самовпевненості керівників бізнесу при прийнятті рішень. Ключові фрази: «Я все знаю», «Тут немає нічого складного» «Все організовано так само, як в Україні».

Звичайно, впевненість керівника у своїх діях – це необхідна складова успішного бізнесу. Однак, надмірна самовпевненість не дає можливості адекватно оцінити об’єктивну дійсність, зважити всі «плюси» та «мінуси» того чи іншого кроку.

2.2. Ейфорія

Подібна ситуація прослідковується також у випадку, коли керівнику бізнесу випадає можливість укласти «великий» контракт та отримати добрий заробіток. Нерідко ейфорія, що виникає на цьому ґрунті, негативно впливає на здатність правильно оцінити свої можливості та ризики співпраці з контрагентом.

2.3. Відсутність стратегії

Надзвичайно поширеною проблемою на старті є відсутність будь-якої стратегії бізнесу закордоном. Ключова фраза: «Реєструємо фірму, а там побачимо..». Практика свідчить, що старт такого бізнесу носить затяжний характер, і далеко не завжди вдається вийти на наступний рівень.

2.4. Помилки в організаційній побудові компанії.

Правильно організувати внутрішню роботу фірми в нових умовах також вдається не завжди. Це стосується налагодження виробничого процесу, побудови системи менеджменту тощо. Неправильно зорганізований та вмотивований персонал не здатен ефективно працювати в інтересах бізнесу.

Окремо слід звернути увагу на ситуацію, коли керівник бізнесу намагається здійснювати операційне управління виробничими процесами одночасно в Україні, і закордоном. Як правило, ефективність такого керівника зменшується одразу в обох напрямках.

  Підсумовуючи, варто зазначити, що вихід на будь-який новий іноземний ринок – це безперечно марафон. І успішно долає його лише той, хто вміє вдало розрахувати свої сили та досягати поставленої мети.

 

З виступу в рамках

« BizCamp ’2016: VII регіональна конференція для бізнесу»

(Івано-Франківськ, 29.10.2016 р.)

https://www.facebook.com/bizcamp2011/