Способи оформлення відносин роботодавця та працівника в Польщі

Процес організації та оформлення відносин роботодавця та працівника в Польщі, не зважаючи на свої істотні особливості, значною мірою подібний до того, що має місце в Україні.

Основними формами організації трудових відносин в Польщі є: трудовий договір (umowa o pracy), цивільно-правова угода (umowa zlecenia), договір підряду з фізичною особою (umowa o d z ielo), а також договір про надання послуг працівником, як приватним підприємцем.

Кожна із зазначених форм має свої переваги та недоліки як для працівника так і для роботодавця, як-то у сфері: оподаткування, організації процесу роботи, соціального захисту працівника тощо.

1. Трудовий договір (umowa o pracy) – є основною формою організації відносин з працівником. Відносини між працівником та роботодавцем, що виникають на підставі такого договору, регулюються Трудовим кодексом Республіки Польщі. Використання цієї форми працевлаштування є найбільш вигідною для працівника (оскільки забезпечує належний соціальний захист та захист його трудових прав перед роботодавцем), та найбільш затратним для роботодавця (оскільки передбачає максимальне податкове навантаження на заробітну плату, близько 40%).

В силу положень польського законодавства, трудовий договір має обов’язково укладатися у випадку:

• виконання роботи працівником під керівництвом роботодавця, який визначає порядок, спосіб і строк її виконання;
• чіткої регламентації робочого часу та часу відпочинку працівника роботодавцем;
• визначення роботодавцем місця виконання роботи.

При цьому працівник має право на:

• вчасну виплату заробітної плати не нижче встановленого законом розміру.
• щорічну оплачувану відпустку;
• нормований робочий тиждень (40 год.);
• відрахування роботодавцем платежів на соціальне та пенсійне страхування працівника;
• оплату лікарняних тощо.

Як вже зазначалося, для вказаної форми працевлаштування встановлено розмір мінімальної заробітної плати, який з 01.01.2016 року в Польщі становить 1 850,00 pln.

Винагороду працівника польської фірми, який працює на підставі трудового договору а також структуру витрат роботодавця при використанні такої форми працевлаштування, за умови мінімального розміру заробітної плати, можна прослідкувати у Таблиці №1

Таблиця №1

За законодавством Польщі, податкове навантаження на заробітну плату розподіляється між робітником та роботодавцем. Відтак в инагорода брутто – це ставка заробітно ї  плат и, яка вказується в трудовому договорі та включає розмір відрахування з працівника. Винагорода Брутто не може бути меншою від визначеного законом мінімального розміру зарплати (1850 pln ).

В свою чергу, в инагорода нетто - це сума, яку працівник фактично отримує після здійснення усіх, передбачених законом відрахуван ь .

Загальна ж сума витрат роботодавця на виплату заробітної плати працівнику розраховується як винагорода брутто плюс податки, що має сплатити роботодавець.

2. Цивільно-правова угода (umowa zlecenia). Поширеною формою організації відносин з працівниками в Польщі є укладення з ними цивільно-правового договору. До таких відносин вже не застосовується трудове законодавства, а їх регулювання здійснюється на основі умов договору та цивільного законодавства.

В цьому випадку відсутні вимоги щодо мінімального розміру заробітної плати, а сама оплата носить, як правило, погодинний характер.

При використанні цивільно-правової угоди не передбачається право працівника на відпустку, відрахування на соціальне забезпечення є меншими, а процедура звільнення працівника - простішою.

Винагороду працівника польської фірми, який працює на підставі цивільно-правової угоди, а також структуру витрат роботодавця при використанні такої форми працевлаштування можна прослідкувати у Таблиці №2 .

Таблиця №2

Цивільно-правова угода, є менш привабливою для працівника, з огляду на низку обмежень його трудових прав, однак, незважаючи на це, така форма працевлаштування широко використовується у різних сферах бізнесу.

3. Договір підряду ( umowa o dzielo ) . Окремою формою організації трудових відносин з працівником в Польщі є використання договору підряду, згідно якого роботодавець виступає замовником визначеної роботи, а працівник її виконавцем. Відтак, працівник у визначений договором строк має виконати роботу, а роботодавець – її прийняти та оплатити. Характерною ознакою такого договору є наявність чітко вираженого результату роботи, який виконавець має передати роботодавцю.

Використовуючи договір підряду, роботодавець не платить жодних соціальних відрахувань, а працівник оплачує лише податок з доходу фізичної особи ( PIT ). На такі відносини також не поширюється дія трудового законодавства, а їх регулювання здійснюється лише на підставі договору та норм Цивільного кодексу Республіки Польщі про підряд.

Дана форма є досить популярною в Польщі серед роботодавців (особливо у сфері будівництва), оскільки її використання дозволяє максимально оптимізувати витрати підприємства на оплату праці (Таблиця №3).

Таблиця №3

Важливо зауважити, що при визначенні бази оподаткування податком з доходу фізичної особи у договорі підряду, польське законодавство встановлює фіксований розмір можливих витрат, які ймовірно несе виконавець при виконанні роботи - 20%. На цей розмір витрат зменшується база оподаткування РІТ (Таблиця №4).

Таблиця №4.

Фіксований розмір можливих витрат, які ймовірно поніс виконавець при виконанні роботи за договором підряду може, в окремих випадках, встановлюватися і в більшому обсязі – 50% (Таблиця №5). Це відбувається тоді, коли за договором підряду, виконавець, разом із результатами виконаної роботи, передає замовнику свої авторські права на такий результат.

Таблиця №5

Загалом, договір підряду є найменш прийнятним для працівника, оскільки йому не рахується стаж, відсутнє право на відпустку, будь-які виплати соціального забезпечення. Натомість це є вдалою формою відносин з працівником, що паралельно працює в іншому місці, де щодо нього роботодавцем здійснюється увесь пакет соціальних відрахувань.

Детальну структуру та розмір усіх податків та платежів при використання роботодавцем трудового договору, цивільно-правової угоди чи договору підряду, можна прослідкувати скориставшись програмою - «калькулятором», яка доступна за посиланням: http://wynagrodzenia.pl/kalkulator_oblicz.php .

4. Залучення працівника, як підприємця. Налагодження фактичних трудових відносин з працівником можливе і шляхом залучення його до виконання роботи, як приватного підприємця, на підставі договору про виконання робіт чи надання послуг. В цьому випадку, працівник сам оплачує щодо себе витрати на соціальне страхування ( ZUS ), а також дораховує до своїх послуг податок на додану вартість ( VAT ) , що складає 23% ( Таблиця №6 ).

Ставка ZUS в цьому випадку є незмінною - 1092,28 pln . Проте, підприємець може скористатися пільгою по сплаті ZUS на перші два роки діяльності. Така пільгова ставка складає 433,34 pln .

Таблиця №6

Обираючи для себе найбільш оптимальну форму працевлаштування, роботодавець повинен виходити зі змісту та характеру  роботи, яка буде виконуватися. Неправильно ж обрана форма працевлаштування, в свою чергу, може обернутися негативними наслідками для підприємства при перевірці контролюючими органами.