Яєчко було не просте, а золоте. Ба навіть платинове з діамантами – мільйонів так на 187. Одним словом, Фаберже би позаздрив. Ні, це не початок казки, а продовження нашої буденності. Вказана цифра – розмір дотацій, отриманих у серпні поточного року власником холдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрієм Косюком, до складу імперії якого входить й відома всій Україні «Наша Ряба». У 2017-му агрохолдинг радника президента отримав близько 35% всіх передбачених у бюджеті коштів на підтримку сільського господарства — близько 1,4 мільярдів гривень. Очікувалось, що цьогорічна постанова Кабміну змінить порядок державної підтримки сільськогосподарських підприємств. Але, як бачимо, зміни не настали.

Про статки Юрія Косюка не писав хіба що дуже й дуже лінивий журналіст. І про його «хатку на курячих ніжках» поблизу Феофанії, котрою власник, здається, втер носа знаменитому Межигір’ю. І про два «човники», один з яких – 87-метрова яхта «Асе» («Туз») обійшлася покупцеві приблизно у 150-180 мільйонів доларів. І про «дрібнички» на кшталт гвинтокрила – такого ж, як у президента США… Якщо вже продовжувати порпатися у чужій кишені, то слід додати, що зі своїми статками, розмір яких коливається від 1 до 1,5 млрд. доларів, Косюк стабільно потрапляє в десятку найзаможніших людей нашої держави за версією журналу Forbes Україна.

 Але яке відношення має все це багатство, нажите, без сумніву, непосильною працею фігуранта, до державних дотацій? Сам Косюк у блозі на «Українській правді» зазначав на початку року, що дотації великим аграрним підприємствам – не їхня власна примха, а ініціатива Верховної Ради та Кабінету міністрів. «Це рішення влади було покликане звести до нуля корупцію в аграрному бізнесі і вивести останній з тіньовою середовища», – вказав власник «Нашої Ряби». Мовляв, за принципом «плати більше податків – отримуй більше підтримки» і формуються дотації. І якщо агрокомпанія показує свій прибуток, платить податки державі, то отримує співмірні дотації.

Все нібито й так, але є певні нюанси. За моїми відчуттями, кількість державних дотацій дорівнює або навіть перевищує всі податки, котрі концерн Косюка сплачує державі, хоча річ навіть не в цьому. Уряд, здається, мав намір допомагати малим та середнім агропідприємствам, а бізнесова махіна Косюка під цю дефініцію аж ніяк не потрапляє. Втім, якщо я не правий, то хай тоді Гройсман дасть визначення малому та середньому бізнесу. Власне, будь-яка розвинена економіка тримається на середньому бізнесі, саме він і виводить її з тіні, тоді як монопольне становище обраних гравців якраз і обідняє ринок, і знищує конкуренцію, і сприяє процвітанню корупції. Між тим «кейс» Косюка – це взагалі не про економіку, а про узаконене паразитування на державі, яка в кінцевому підсумку отримує рівно нуль реальних інвестицій.

Однак і це ще не все. Милості від Кабміну Косюк заслужив не лише тим, що є найкращим у своєму секторі, як про це просторікує Гройсман. Щоб докопатися до істини, варто звернути увагу на те, що в Косюка віднедавна з'явився цікавий бізнес-партнер – невістка президента України Юлія Порошенко. Президентська родичка разом із «курячим» олігархом виявилися співавторами проекту Agrohub і саме в цій якості були присутніми на цьогорічному форумі у Давосі, де розповідали про «успішні та реальні готові бізнес-моделі, які працюють і дають результат».

Відключити

Проте що саме звело разом Юлію Порошенко та Юрія Косюка? Ймовірно, їхнє бізнес-партнерство є частиною угоди одного та іншого олігарха. Власник «Миронівського хлібопродукту» допомагає Roshen вийти на європейські та інші експортні ринки, де Косюк досяг чималих успіхів. Президент, у свою чергу, допомагає йому з державними дотаціями і виплатою ПДВ. Таким чином, Косюк отримає бюджетні гроші на нові яхти, експортуючи свою продукцію в Європу, а на внутрішньому ринку – піднімаючи ціни до небес. У 2017 році курятина вже подорожчала на 30-40%, й при цьому ті аграрії, які дійсно потребують допомоги, бюджетних грошей не отримають. Бо всі кошти скеровуються у певному напрямку.

І ще відносно Roshen. Корпорація має амбітні плани щодо завоювання європейського ринку, щоб компенсувати втрати на ринку російському. Власне, Порошенку та його шоколаду і супутнім товарам це вдається: вінницький молочний завод Roshen став українським лідером з експорту сухого молока, продавши в 2017 році 725 тонн, тобто, майже половину від всієї цієї продукції, виготовленої іншими підприємствами (1,7 тис. тонн). Лідирує Roshen і за такими показниками, як експорт сухого цільного молока (260 тис. тонн із 346 тис. тонн) та експорт масла (711 тонн із 3,8 тис. тонн), інформує Мінпром.

Левова частина молочної продукції Порошенка й так продається в країнах Євросоюзу, однак глава держави хоче збільшити свою присутність на цьому ринку, тому розвиває партнерство з Юрієм Косюком – людиною, яка є корисним лобістом подібного роду інтересів. Саме так, очевидно, і виник тандем Косюка і Юлії Порошенко, адже бути ближче до глави держави вже неможливо. А близькість до «Сім’ї» (байдуже, якої саме станом на поточний момент) в історії українського олігархату завжди була запорукою успіху та взаємовигідного партнерства.

Що ж стосується Гройсмана, котрого, можливо, додатковий раз підставляють, випускаючи на брифінгах коментувати ситуацію з державними дотаціями, то прем’єр, здається, просто невірно розуміє біблійну притчу, викладену в Євангелії від Матвія. (Втім, таке нерозуміння поширюється і на Порошенка з Косюком, і на всю нашу зрощену з олігархатом владу). Бо коли Ісус казав «кожному, хто має, дається та й додасться йому, хто ж не має – забереться від нього й те, що він має», тут йшлося не про грошові одиниці. Притча про таланти, які ховають в землю, стосується нематеріальних цінностей.

Хоча з іншого боку, вміння так побудувати свій бізнес, щоб безкінечно видоювати цю нещасну державу, а також вміння підлеститися до перших осіб й догодити їм з їхньою власною зацікавленістю – це також свого роду «талант». Хай навіть і зі знаком «мінус». До речі, про мінуси. До кінця поточного року, за прогнозами експертів, Юрій Косюк цілком вірогідно «освоїть» до двох мільярдів гривень. Хто-хто, а він їх точно в землю не зариє…

Відключити