Чи думали ви, які програми ви дивилися двадцять, десять років тому? А що зараз дивитесь? І, що очікуєте побачити на екранах в майбутньому? Які програми? 

Чи помітили ви, що сучасне телебачення має тенденцію йти «за глядачем», а не підтягувати його до вищого рівня? Чи розумієте, хто є цільовою аудиторією того чи іншого каналу? І чому?

Цього року вперше телебачення програло за популярністю соцмережам, як джерело новин. 68% опитаних вказали джерелами новин саме соцмережі, 66% - ТБ, 59% - новинні сайти, кожен п’ятий - радіо, 15% залишаються вірними друкованим ЗМІ. Разом з тим, у 2019-му довіра до традиційних ЗМІ знизилася у середньому на 11% у порівнянні з 2018 роком (прим. тут і далі - дослідження компанії “InMind” на замовлення міжнародної неприбуткової організації “Internews”, впродовж червня-липня 2019 року). 

З одного боку такі результати зумовлені насиченістю політичними новинами, замовним характером інформації та заангажованістю. «Думаючий» глядач не дивиться таке. Він виключає телевізор. 

Втім, залишаються ті, хто звик до емоцій. Тому і програма національних каналів – це суцільні шоу, серіали, а політичні ток-шоу, здебільшого таки теж show, а не talk. 

Відключити

Та й «експерти» в таких шоу вигадані. «Політичний експерт», «політтехнолог», «економіст» і так далі. З таким успіхом можна було б писати «непересічна людина», або ще краще «хтось». І глядач вірить. Він звик вже вірити, не думаючи, не аналізуючи. За емоцією він вже не встигає визначитися зі своєю думкою.

Лише 11% глядачів і читачів можуть визначити різницю між справжньою та неправдивою інформацією серед трьох поданих новин. А дві третини респондентів змогли правильно визначити лише один із трьох варіантів. 

Така ситуація була не завжди. Ще десять років тому на українському телебаченні можна було знайти проєкти, що змушували глядача замислитися, аналізувати, мати свою думку. Це і більша кількість інформаційно-аналітичних програм, і науково-популярних. 

До прикладу, проєкт “Скептик” з Олександром Тесленком, що виходив на “К1”. Автори ставили під сумнів найбільш поширені стереотипи, примушували глядача думати, формували звичку в аудиторії критично мислити. Повтори старих випусків й досі можна побачити в ефірі телеканалу, але проєкт створювався 10 років тому і це дуже відчутно. За цей час в нас з’явилися айфони, Грета Тунберг, світова пандемія та нові інструменти пропаганди - словом, абсолютно новий спектр тем. А нові телепроєкти подібного формату так і не з’явилися.

Наразі ж  маємо лише телеканал “Мега”, що транслює освітній продукт, але переважно закупний. А якщо свій, то знову ж таки - досить давній, на кшталт "Україна. Забута історія". Ще є “Радіо НВ”, де переважає інтелектуальний контент, а не розважальний, але й їм доводиться збільшувати частку музичного продукту, щоб вижити. Разом з тим, обидва мовники не мають такого попиту аудиторії, як, скажімо, шоу “Холостячка”. На жаль.

А ви помітили, як зникли з екранів  інтелектуальні ігри на кшталт радянського «Що? Де? Коли?»? Сама гра у нас ще живе, завдяки ентузіазму Олександра Андросова, але вже не у телевізійному форматі. Зникли й сімейні телевікторини з більш-менш розумними запитаннями. Здається, нікому не потрібно, щоб глядач думав. Емоцію легше продати, ніж інформацію.

Відключити

Навіть, ті канали, що відповідають за нішу «науково-популярних», і там все більше містичних програм, які збивають з глузду участю в них ворожок, мольфарок та психоаналітиків, якими ті не є. 

Показова реакція молодої аудиторії на нестачу цікавої, наукової, пізнавальної інформації.  Молодь не тільки не дивиться українське телебачення, а й навіть Youtube не завжди відповідає їх інтересам та цінностям. Подкасти стають новим популярним форматом та джерелом потрібної інформації. “Простими словами” від “The Village Україна”, “Кляті питання” від “Української Правди”, “Буде тобі наука” від “Куншт” та багато інших. Головна фішка в тому, що споживач розуміє на що витрачає час - новини, психологія, політика, наука, будь-яка галузь стає зрозумілішою. Такі подкасти формують розумного споживача контенту, на відміну від умовних “Екстрасенсів”.

Тому повернення до «розумного телебачення» - чи не головний тренд майбутнього українського ТБ. Зокрема й регіонального, адже конкурувати в дорогих шоу, місцеві ТРК не можуть з центральними. А от у створенні розумного контенту, для якого важливіше сенсове наповнення, а не обгортка – цілком реально. “Open your eyes, open your mind” - ніби закликає відома пісня наше ТБ.