Як би не говорили про посилення позицій соцмереж та інших інтернет-ресурсів в інформаційному полі країни, а на вибори ходить телевізор. Соціологія всеукраїнської групи «Рейтинг» 25 жовтня показала – більшість тих, хто пішов голосувати, це люди від 50-ти років і старші. До того ж, переважно це були жінки з невеликих міст та селищ. А такі характеристики практично повністю збігаються з визначенням аудиторії, як більшості центральних, так і регіональних телеканалів. І політичні сили  намагалися використовувати такий «збіг», як могли.

Це означає – поки що українське телемовлення часто використовується для пропаганди тієї чи іншої політичної сили, просування тих чи інших думок, «експертів», тощо. Втім, якщо ця пропаганда транслюється за законом, а політичні «меседжі» з балансом думок, то запитань і не виникає. Так, наприклад, за політагітацію можна заплатити  й транслювати. Але можна і по-іншому. Мати у власності телеканали й через цензуру та тиск на редакції та журналістів йти на підміну сенсів. На маніпуляції. На порушення закону.

Серед таких випадків впродовж передвиборчого етапу були: прихована агітація, «джинса», і, навіть, відверта політична реклама, яку випускали в ефір без відповідних позначень. Зокрема, Національна Рада передала до суду адміністративні протоколи про порушення виборчого законодавства телеканалами «NewsOne», «112 УКРАЇНА» та «ZIK» та поінформувала про ці факти ЦВК. Якщо говорити саме про ці випадки, то в ефірі цих каналів було зафіксовано трансляцію сюжетів, що містили приховану передвиборчу агітацію, а також ліцензіати відверто надавали перевагу певним кандидатам.

Але є подібні випадки і серед регіональних мовників. У Запорізькій області, до прикладу, телеканалу «TVМ» із Мелітополя було призначено позапланову перевірку. Причина - трансляція політичної реклами російською мовою. А це суперечить Закону України «Про рекламу», оскільки мова має бути державною. Бердянська телерадіокомпанія «ЮГ» розмістила агітаційне інтерв’ю з одним з кандидатів на пост міського голови не державною мовою. У Кривому Розі комунальна телекомпанія “Рудана” надавала ефір виключно одному кандидату в мери й відверто ігнорувала право інших кандидатів на ефірний час. В Кіровоградській області до телеканалу “TTV” були питання щодо угод і платіжних документів на трансляцію реклами політичних партій. Телеканал «Тернопіль 1» у “день тиші” транслював програму про одного з кандидатів у мери міста. А рівненське телебачення «Рівне 1» прямо у випуск новин поставили сюжет про кандидата в мери та ще й з символікою партії.

Але ці, та інші випадки, які ми фіксували впродовж виборчої кампанії - це ж проблема не лише медіапростору. Річ у тім, що порушення журналістських стандартів та незаконна політична агітація руйнують довіру до медіа в цілому. Таким чином ми втрачаємо не лише глядачів, а й виборців - низька явка на цих виборах тому яскравий прилад. Бо замість сенсів люди отримують політичну джинсу. 

У нас є час до наступних виборів, щоб виправити ситуацію. Аби та ж явка виборців зросла, а вирішували, яким буде майбутнє держави, не тільки українці старшого та літнього віку. І тут саме медійники мають усвідомлювати свою відповідальність, аби зберегти думаючого глядача.