Програму діяльності Кабміну вчора відправили на доопрацювання, назвавши її «рефератом». Хотілось би, щоб в Уряді знайшлись притомні фахівці, які б стратегічно бачили, що має бути в основі економічного зростання країни.

Ситуація у нас непроста, криза торкнулась як малого, середнього, так і великого бізнесу. Серед інших зараз дуже гостро постало питання створення робочих місць. Президент, і Уряд роблять акцент на підтримці малого та середнього бізнесу. Проте, поки що серйозних зрушень на цьому напрямку немає. В рамках розрекламованої владою програми «5-7-9%» видано трохи більше 600 кредитів, бо банки її не хочуть, не маючи гарантій від держави. Сподіваюсь, що компроміс таки буде знайдено і підприємці отримають фінансову підтримку, бо саме в секторі МСБ треба зберегти і створити сотні тисяч робочих місць.

Втім, маємо бачити стратегічну перспективу. І тут постає питання: як підняти економіку України з колін, щоб наша країна стала нарешті конкурентоспроможною в світі? На мою думку відповідь тут тільки одна – розвивати вітчизняну промисловість. Адже всі успішні країни мають розвинену промисловість, яка є становим хребтом міцної економіки. Саме тут створюється висока додана вартість і висококваліфіковані робочі місця. 

Згідно статистичних даних, які нещодавно оприлюднила компанія «Baker McKenzie», сільське, лісове та рибне господарства разом створюють 12% українського ВВП, в цих сферах працює 18% усіх зайнятих. У переробній промисловості, відповідно: 13,6% ВВП і 8,1% зайнятих. Отже, як бачимо, саме тут є точки економічного зростання національної економіки.  

Галузі, які орієнтуються на експорт сировини (с/г і видобувна) майже вичерпали себе. Так, вони – в лідерах за експортною виручкою, але не мають серйозних перспектив розвитку. Експортуючи сировину, успішною країною сьогодні не станеш, - такі жорстокі реалії сучасного світу.

Відключити

Зовсім інша справа – переробна промисловість. Ця сфера економіки вже сім років як занедбана українською владою. У країні, економічна політика якої полягає в постійному отриманні і проїданні кредитів МВФ, зникла як така промислова політика. Ситуацію треба негайно виправляти.   

Вважаю, що перші кроки щодо порятунку переробної промисловості Уряд має зробити в своїй новій програмі діяльності. Українські промисловці мають отримати широку державну фінансову і кредитну підтримку, пріоритет на публічних закупівлях, закріплені законом норми щодо локалізації виробництв і необхідні податкові пільги. Це буде тільки початком нашого промислового відродження, але тільки так ми зможемо згодом повернути собі статус індустріальної держави, яку поважають в світі.

P.S. Про Нацбанк. На мою думку, політика чинного керівництва НБУ є злочинною по відношенню до економічного розвитку країни. Через недолугість і вузькість мислення очільників Нацбанку українська економіка знекровлена. Тобто в ній просто не вистачає грошей для розвитку. Тому, раджу президенту Зеленському і прем’єр-міністру Шмигалю не звертати уваги на вимоги МВФ, а просто звільнити пана Смолія з посади голови НБУ. На зміну йому має прийти банкір з широким державницьким мисленням, який розуміє, що Нацбанк повинен бути не тільки регулятором, а й активним учасником відродження національної економіки. Насамперед, через здешевлення кредитних ресурсів для переробної промисловості.