За останні 10 років дешеві метри почали поступатися інноваційним і оригінальним форматам, цікавим архітектурним рішенням і розвиненій інфраструктурі комплексів.

Ринок житлової нерухомості в Україні в останні роки переживає перехід від «продажу квадратних метрів» до «продажу стилю життя»: вимоги покупців змінюються від бажання придбати просто площу, до бажання здобути додаткову вартість у вигляді розвиненої інфраструктури, продуманої до дрібниць архітектури, облаштування території та різних додаткових сервісів. Це відбивається в зміні структури попиту з домінування економ класу, до комфорт і бізнесу, як таким, які частіше пропонують комфортний простір для життя і його продумане наповнення. Розвиток ринку також успадковує кращий світовий досвід, розвиваючи й сучасні концепції Live.Work.Play і великі проєкти за принципом «місто в місті». Якщо ще 3–5 років тому забудовники конкурували виключно ціною й маркетинговими бюджетами, то сьогодні — в основному концепціями проєктів і рівнем майбутнього життя в них. Серед основних чинників вибору житла для покупки, ціна — на другому плані після розвиненої інфраструктури, а на третьому місці — якість матеріалів та будівництва. Варто зазначити, що понад 2/3 попиту на початкових стадіях будівництва припадає якраз на об’єкти нових форматів: багатофункціональні комплекси, «місто в місті», концепція Live.Work.Play. 

Під впливом пандемії COVID-19 попит, просів, хоча і відновлювався активно, починаючи з кінця весни цього року. Провівши багато часу вдома, люди навпаки сильніше задумалися над комфортом місця проживання, і спрямували погляд на нові й актуальні пропонування на ринку. Під час опитування потенційних покупців, було виявлено, що одними з особливо цінних і комфортних особливостей житла вважається простора кухня-вітальня і привабливий вигляд із вікна, що становить 73 % і 70 % опитаних відповідно. Ці характеристики говорять про те, що після карантинних реалій, людям  у разі вибору житла хочеться мати більше комфорту, а зовнішній вигляд і навколишня інфраструктура мають тішити око й задовольняти поточні вимоги. Згідно з даними одного з великих забудовників Києва, спостерігається підвищений попит на заміську нерухомість, проєкти в рекреаційній зоні, наприклад, там, де є парк або водойма. Також забудовники зазначають підвищення ролі концепції, люди аналізують, що можуть купити за умовний долар вартості квадратного метра. Покупець став дуже вимогливим.

Оскільки фактор інфраструктури сьогодні вперше вийшов на перше місце у виборі житла, перевершивши ціну, велике значення матиме мікс і зонування в розміщенні об’єктів соціально-побутової, комерційної інфраструктури й сервісів: має бути збалансований набір потрібних операторів, якірні функції повинні бути розміщені максимально зручно і правильно, приносячи користь як для бізнесу, так і жителям. 

Тепер покупці враховують і ліквідність свого майбутнього житла, оскільки замислюються, на 5–10 років уперед і беруть до уваги всі нюанси, які можуть вплинути на його вартість у майбутньому. Тут, якраз, і виходить на перший план поняття якісної архітектури, сучасного дизайну, продуманих площ. 

Купуючи нерухомість у стресовий період, будь то карантин, економічний спад або що інше, з чим стикається пересічний українець-покупець, кожен відчуває ступінь ризику. 

Знизити ризик із погляду капіталовкладень і реалізації самого проєкту загалом можна з допомогою чіткої синхронності дій шляхом створення архітектурної концепції з бізнес-плануванням.

На продаж впливають багато чинників архітектурної концепції: розуміння сегмента, вартість квадратного метра, ергономічність простору, зовнішній вигляд об’єкта, енергоефективність, екологічність, концептуальний підхід до середовища проживання, а також якість будівництва й безпека. 

Падіння доходів, настрій невизначеності, разом із посиленим рівнем вимог покупців, загостриться конкуренція — основна частина продажів буде розподіла поміж найсильніших гравців ринку із сучасними й добре розвиненими концепціями житла, які можуть запропонувати, з одного боку високу якість — у такого продукту найменше шансів знецінитися, і максимальну відповідність поточним запитам покупця з позиції наповненості комплексу, площ, планувань і форматів квартир. Так, за свідченням офісу продаж, у період карантину кількість звернень в об’єктах точкової забудови, особливо економ і дорогого класу, знизилась до 35 %, тоді як у комплексних об’єктах найбільш популярних концепцій у комфорт і бізнес класі — до 15 %. Варто зазначити, що ця тенденція триває й сьогодні: згідно з даними одного зі столичних забудовників, падіння продажів влітку цього року в економ сегменті в порівнянні з початком року, становить уже 75–80 %. Економ сегмент втрачає популярність у зв’язку з низькою якістю будівництва об’єктів, браком гарантій у забудовників про повне завершення будівництва, а також відсутності додаткових об’єктів інфраструктури. Покупці готові вкладати в житло кращої якості.