Як Національна поліція контролює закупівлі
Повноваження Нацполіції щодо контролю за публічними закупівлями закладені в положеннях п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію». Ця стаття регламентує повноваження Департаменту захисту економіки НПУ (далі ДЗЕ) здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
ДЗЕ повинні вживати заходи з метою виявлення та припинення виявлених кримінальних і адміністративних правопорушень, в тому числі пов’язаних з:
1. незаконним розподілом
2. розкраданням
3. нецільовим використанням бюджетних коштів
4. правомірністю застосування процедур закупівлі товарів, робіт і послуг
Цікавим є те, що законодавчо ДЗЕ не обмежено в можливості аналізувати лише надпорогові закупівлі, так як це є в Держаудитслубі чи Антимонопольному комітеті. Таким чином, ДЗЕ є чи не єдиною структурою, яка має можливість перевіряти допорогові закупівлі, над якими сьогодні повністю відсутній контроль. Хоча в контексті даної “можливості”, мабуть, варто говорити про те, що навряд така структура візьметься за дрібні закупівлі.
Які види контролю може здійснювати ДЗЕ?
- 1. Рекомендації. ДЗЕ може здійснювати профілактичну роботу шляхом направлення листів-рекомендацій замовникам з вимогою усунути порушення.
- 2. Передача матеріалів для відкриття провадження. В разі доведення, що в діях голови або членів тендерного комітету містяться ознаки злочину, матеріали щодо таких дій перескеровують до уповноважених органів для відкриття кримінального провадження.
За якими статтями можуть кваліфікуватись порушення
Як вбачається з судової практики, типовим механізмом роботи ДЗЕ може перевірити закупівлі на предмет законності обрання переможця. В разі виявлення невідповідності тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації, такі дії, в залежності від ознак правопорушення можуть кваліфікуватись за наступними статтями Кримінального кодексу України:
- 191 ККУ (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем),
- 358 ККУ (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів),
- 364 ККУ (Зловживання владою або службовим становищем),
- 366 ККУ (Службове підроблення),
- 367 ККУ (Службова недбалість).
Істотна шкода інтересам держави рахуватиметься як різниця між ціновою пропозицією відхиленого учасника та учасника-переможця.
Звичайно, такий механізм доведення збитків державі є досить спірним, оскільки не завжди дискваліфікація є незаконною.
Хто і як може поінформувати ДЗЕ про порушення?
Що стосується джерел отримання інформації, то до них можна віднести:
1. заяви і повідомлення громадян,
2.заяви громадських організацій, засобів масової інформації;
3. опрацювання закупівель за власною ініціативою
4. обмін інформацією з іншими державними органами та ін.
ДЗЕ також може “обмінюватись інформацією з іншими державними органами” щодо можливих порушень. Зокрема, інформувати Державну аудиторську службу України чи Рахункову палату про необхідність здійснення перевірки, якщо недостатньо підстав для відкриття кримінального провадження, а реакції від замовника на лист-рекомендацію немає.