Питання ведення обліку операційної діяльності та своєчасної подачі звітності постають перед більшістю керівників підприємств. Часті зміни в українському законодавстві та його приведення до норм Євросоюзу зобов'язують бухгалтерів і фахівців з фінансів постійно тримати руку на пульсі. Особливо актуальною в умовах мінливого українського законодавства є правильно налагоджена система звітності на підприємстві. Дані бухгалтерського обліку є основою фінансової звітності. Для невеликих підприємств стандарти обліку регулюються статтею 11 розділу IV Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
- встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (пункт 3);
- малий бізнес звільняється від подання звіту про управління (пункт 7).

Але коли справа доходить до звітності й необхідності її публічного оприлюднення, часто виникають розбіжності в строках подання. Безліч рахунків про оплату плутаються між собою в неавтоматизованих системах обліку, утворюючи заплутаний клубок фінансових документів. На прикладі необхідної звітності ФОП — платників єдиного податку за 2017 рік, ми покажемо, як цей клубок розплутати.
Які звіти й коли слід подати

Згідно п.294.1 Податкового кодексу України, податковим періодом для ФОП I і II груп є календарний рік. Відповідно, декларація по єдиному податку подається 1 раз на рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного року. Простіше кажучи, до 1 березня 2018 року включно.

За ЄСВ звітний період — також календарний рік, але звіт (форма №Д5) подається один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом (п.2 розділу III Порядку №435).

Ставки єдиного податку для I і II груп:
- 1 група — до 10% (не більше 176,20 грн / місяць, п.293.2 ПКУ);
- 2 група — до 20% (не більше 744,60 грн / місяць, п. 293.2 ПКУ).

Стосовно ЄСВ, з 2018 року всі ФОП (групи I, II в тому числі) сплачують ЄСВ у розмірі не нижче мінімального (22% МЗП) — 819,06 грн. Нагадаю, що в 2017 році для ФОП I групи мінімальна планка по ЄСВ складала 50% мінімального страхового внеску — 352 грн.

Які основні правила й особливості заповнення декларації платника єдиного податку — фізичної особи-підприємця

Декларація заповнюється наростаючим підсумком із початку року.

1. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється у зв'язку з відсутністю даних (суми), то в ньому ставиться прочерк.
2. Декларація, в тому числі в електронній формі, заповнюється українською мовою.
3. У декларації окремо вказують доходи, що оподатковуються за основною та за підвищеними ставками.
4. Фізичні особи-платники єдиного податку заповнюють декларацію, використовуючи дані з Книги обліку доходів.
5. Декларацію підписує підприємець особисто або його представник за дорученням.
Як IT-рішення можуть допомогти малому бізнесу організувати бухоблік

Сучасні технології з кожним днем пропонують все більше вигідних рішень для бізнесу. Хмарні сервіси — одна з таких зручних інновацій. Малі підприємства не мають можливості й ресурсів для встановлення обладнання, оснащення серверами. Цю складову бере на себе розробник: він створює та супроводжує серверну складову, здійснює всі необхідні оновлення. Підприємству залишається лише зареєструватися, внести невелику плату й одразу ж почати користуватися хмарним сервісом із будь-якої точки.

Чому малі підприємства потребують хмарних рішень
Мобільність. Ви керуєте бізнесом скрізь і завжди: з офісу, звичайного робочого ноутбука або навіть телефона.Створення єдиної бази. Нівелюється необхідність перенесення даних із однієї бухгалтерської програми в іншу — обмін інформацією відбувається між сервісами автоматично. 
Безпека даних. При використанні хмарних рішень не потрібно турбуватися про захищеність інформації. Досить зберігати приватність, паролі або, при виникненні неполадок із стаціонарним комп'ютером, продовжувати вести звітність в хмарному рішенні — без втрат даних.
Економія ресурсів. Відсутність необхідності купувати й обслуговувати додаткове серверне обладнання.
Економія коштів. Купівля хмарного рішення для організації бухобліку в середньому коштує 800 грн для 1 користувача. Для порівняння, сума мінімального страхового внеску з 1 січня 2018 року становить 819,06 грн (ст.1 Закону про ЄСВ).
Коли мова йде про кошти, витрачені на ведення обліку, бухгалтери часто окремим пунктом виділяють штрафи: яка ціна помилки? Які наслідки несвоєчасного подання звітності?

За кожне неподання звіту з ЄСВ, несвоєчасне подання або подання не у відповідності до встановленої форми передбачено штраф в розмірі 170 грн. Якщо до платника ЄСВ протягом року вже застосували штраф за таке саме порушення, санкція складе 1020 грн (п.7 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р № 2464-VI).

Також за це порушення посадові особи та ФОП несуть адміністративну відповідальність (п.1 ст.26 Закону про ЄСВ). Штраф у такому випадку (ст.1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення):
- за перше правопорушення — від 510 грн до 680 грн;
- за повторне — від 680 грн до 850 грн.

Дійсно, витрати на помилку ніколи не можна назвати виправданими. Але ризик допустити її при використанні автоматизованих систем обліку значно знижується. Налагодження й інтеграція з системами електронного подання звітності до контролюючих органів — стандартний сервіс більшості систем обліку. Цей сервіс дозволяє легко подати звітність в самі крайні терміни, використовуючи будь-яку точку доступу. День подачі стане не «тією самою» зловісної датою в календарі, а цілком звичайним доповненням до робочих буднів.

Варто зазначити, що, незважаючи на частоту зміни законодавчої бази, подача звітності — не надто складна справа, якщо процес ведення бухгалтерського обліку максимально автоматизований, а потрібні документи й інформація про сплату завжди під рукою. Головне: будьте уважні й точні — тоді неодмінно зможете оптимізувати процес, а також уникнути помилок.