Кілька днів у США, в рамках Національного молитовногосніданку, дозволили мені заміряти настрої американських ділових і політичнихеліт щодо України. А також – безпосередньо почути їхні оцінки політичних таекономічних процесів у нашій країні.
Молитовний сніданок – подія зовсім іншого змістового навантаження,аніж її подають в Україні. Навіть в експертних колах у нас помилковонедооцінюють силу «неформатних» механізмів і можливості їх впливу на глобальніпроцеси.
Ідеологія сніданку - об'єднуюча. Вона – традиційна дляамериканського суспільства США, і зрозуміла усім, хто готовий комунікувати зключовим геополітичним центром на його принципах.
Попри декларовану аполітичність заходу, тут збираєтьсяаудиторія, яка багато в чому формує порядок денний глобального розвитку. Частона «полях» сніданку вперше озвучують тези, що згодом визначають відповіді насвітові виклики. Для України – це можливість запропонувати світові своєпозитивне позиціювання – відмінне від існуючого – зі знаком мінус.
Аби доносити меседжі аудиторії, яка пропонує формулирішень, маємо активно використовувати нові формати. Істеблішмент США має власніінтереси щодо України. Так само, як і МВФ. Але для них цікаво чути також альтернативнудумку про розвиток української фінансової системи, інвестиційні перспективи,інноваційний потенціал. Саме в таких розмовах формується розуміння перспективУкраїни. Згодом воно може стати геополітичним маркером, який конвертують устратегічні рішення.
Цього року молитовний сніданок відвідали 3800 осіб ізбільш, ніж 130 країн. Показово, що російська делегація, попри закон про санкціїі розслідування про втручання РФ в американські вибори, надіслала утричі більшеучасників, аніж рік тому. Виявилося, що риторика холодної війни для Кремля –??не привід відмовлятися від діалогу в форматі і на умовах опонента.
Основні зустрічі і переговори відбуваються у кулуарахі на офіційних майданчиках. Зокрема, у рамках Україно-американської діловоїради, де ми зустрілися із представниками аерокосмічних, енергетичних, ІТ тааграрних компаній США. У цьому контексті бачиться важливою оцінка ПрезидентаРади Моргана Вільямса про Україну як ринок, цікавий для американських компанійі технологій.
Я бачу два змістовних поля – гуманітарне таінвестиційне, у розробці яких для нас важлива підтримка США і міжнародногоспівтовариства. Про це, до речі, йшлося на багатьох майданчиках. Першоряднаумова – відновлення в Україні миру, повернення окупованих територій івідновлення гуманітарного розвитку на Донбасі.
Не менш важливий наш меседж полягає у наявності вУкраїни високих інвестиційних перспектив навіть в умовах окупації частинитериторій. Війна – не привід відмовлятися від економічного зростання,технологічного розвитку і створення робочих місць. При цьому важливозабезпечити справедливу бюджетну політику щодо жителів Донбасу і тимчасовопереселених громадян.
У жорстких існуючих умовах можна і потрібно просуватиінвестиційні можливості країни. Україна реально готова іти уперед у багатьохнапрямках. Ця думка була ключовою на різних зустрічах. Важливо переконатиміжнародних партнерів, що амбіції України – значно вищі, аніж мати статуссвітового постачальника пшениці, птиці або соняшникової олії. У нас єтехнологічні інновації, зокрема унікальні, які, безумовно, цікаві світовійспільноті.
Ми обговорювали перспективи розвитку альтернативноїенергетики в нашій країні і світі. Україна вже опанувала випусквітроенергетичних установок світового рівня і довела готовність до міжнароднихпроектів в «зеленій» енергетиці. Приклад – створений на принципах міжнародноїкооперації сучасний вітропарк в Казахстані. А ближчим часом краматорськівиробники представлять нову, унікальну навіть для Європи, вітроенергетичнуустановку.
Розвиток високотехнологічних виробництв, створенняякісних робочих місць і активна гра на світовому ринку інноваційних трансферів –шанс для України стати частиною європейської інноваційної моделі. І –відірватися від консервативного сприйняття, як технологічно відсталої аграрноїкраїни.