Спостерігаючи за процесами децентралізації на Донеччині, створюється стійкевраження, що, аби її просунути одночасно тиснуть на газ і гальмо. В результатідвигун рве повітря, але машина не здатна набрати хід. За три роки в області із41-ї запланованої ОТГ сформували лише дев'ять – Лиманську, Черкаську, Шахівську,Соледарську, Миколаївську, Іллінську, Сіверську. Дві крайні громади –Андріївську і Званівську – творили після нещодавніх виборів 29 жовтня 2017-го.
Темпи децентралізації в області відчутно нижчі, аніж в інших регіонах. Приміром,у лідера – Дніпропетровщини - 56 ОТГ. А в цілому по Україні – їх більше 700. Урейтингу Мінрегіону Донеччина займає невтішне 18 місце за кількістю створенихгромад. Цей показник говорить про те, що більшість жителів області позбавленіможливості підвищити якість життя, використавши потенціал бюджетноїдецентралізації.
Ті громади Донеччини, яким вдалося об'єднатися і перейти на пряміміжбюджетні відносини, значно поліпшили фінансові можливості. У 2017-му,порівняно з попереднім роком, їхні доходи зросли за рахунок надходжень податкуна доходи фізичних осіб і земельного податку. Наприклад, в Іллінській ОТГ – у 4,5рази, у Соледарській – у півтора, Миколаївській та Шахівській – в 1,4 рази.
До того, бюджети ОТГ отримали додатково 161,6 млн з обласного бюджету. А зарахунок державної субвенції (майже 42 млн грн) на їхніх територіях розпочатореалізацію 39 інфраструктурних проектів.
Причин заморозки процесу об’єднання громад в Донецькій області кілька. Одназ них – бойові дії у зоні АТО. Вісім перспективних громад знаходяться на лініїрозмежування, де в окремих населених пунктах за законом не можна проводитивибори. У ЦВК, приміром, заявили, що через бойові дій відсутні правові підставидля перших виборів в Очеретинський ОТГ.
Вважаю, що АТО не є глобальною причиною заморожування децентралізації наДонбасі. Прифронтовим територіям доцільно на час війни відмовитися від виборів у«проблемних» селищах. А вже після її закінчення їх можна буде приєднати достворених громадам.
У низці громад провести об'єднання у принципі нескладно. За перспективнимпланом кожна з них має об'єднатися у рамках одного району: Мангуського,Нікольського або, скажімо, Волноваського. Обласна адміністрація відпрацювала усіпідготовчі питання. Але процедуру гальмують на місцевому рівні. У багатьохвипадках глави селищ і міст тримаються за крісла із «феодальних» міркувань,відкладаючи перспективу виборів на своїх територіях.
Багато експертів вважають необґрунтованою мотивацію ЦВК, яка відмовляє воб'єднанні окремим громадам через те, що деякі їх учасники розташовані в різнихрайонах. Але законодавчі перешкоди такого об'єднання усунені ще в 2015-му.
Аби процеси децентралізації стартували в 12 великих містах області, зокремау Краматорську, необхідні зміни в їхньому адміністративно-територіальному устрої.Деякі створені територіальні громади не мають статуту. Відповідні рішенняповинна прийняти Верховна Рада, після чого громади зможуть стартувати на вибори.
Наприклад, для створення Бахмутської ОТГ у парламенті в листопаді минулогороку зареєстрували законопроект №7249 про зміну меж Бахмутського району. УСвятогорську також усе готове до виборів. Але це курортне містечкоадміністративно підпорядковано Слов'янській міськраді. Аби почати там процесстворення громади, Святогірськ треба перепідпорядкувати Слов'янському району.Тоді місто зможе приєднати до себе довколишні населені пункти. Такий шлях ріктому вже пройшли в Миколаївці – колишньому місті-супутнику Слов'янська.
Громада Святогорська чекає на рішення Верховної Ради. Однак народнідепутати нещодавно вчергове провалили проект постанови про зміни вадміністративно-територіальному устрої Донецької області. Для позитивногорішення забракувало 25 голосів. Даний приклад - «заразливий». Аналогічнізаконопроекти місяцями чекають своєї черги в парламенті. Таким чином, ВерховнаРада штучно стримує соціально-економічний розвиток територій.
Процес об'єднання в великих містах - Слов'янську або Маріуполі -гальмується із політичних мотивів. Мери там не поспішають йти на вибори,чекаючи прийняття закону, який прирівняє міста обласного значення до громад, ізподальшим приєднанням до них прилеглих селищ. Закон, прийнятий в першомучитанні, передбачає тільки вибори депутатів місцевих рад. Міські керівникизбережуть, згідно з цим документом, посади до чергових виборів 2020-го. Утакому випадку процес створення повноцінних ОТГ на рівні великих міст будевідкладено ще на пару років.
Окремий випадок – громади, в яких процеси об'єднання почалися, алепризупинилися через дискусії щодо їхньої фінансової самодостатності (Селідово,Курахово). Важливо враховувати як побажання жителів майбутніх громад, так іреальні перспективи розвитку територій. Безумовно, об'єднання повинно бутидобровільним. Але майбутня ОТГ повинна бути також фінансово спроможною.Потрібно точно прорахувати її економічні, кадрові та соціальні перспективи. Приміром,сформована торік Шахівська ОТГ із населенням близько 3 тисяч чоловік вжевідчуває кадрову спрагу. Там виявилося недостатньо людей, здатних забезпечитина гідному рівні життєдіяльність території.
Щоб уникнути подібних помилок, все потрібно прораховувати заздалегідь. Аджев українському законодавстві немає механізму, що передбачає вихід населеногопункту зі складу ОТГ. Тож поспішних рішень бути не може.
Як не може бути і нескінченного відкладання процесу на післязавтра.Децентралізація відкриває нові можливості для розвитку територій та підвищенняякості життя людей. Ці можливості потрібно використовувати вже сьогодні вповному обсязі. Для цього важливо скоординувати дії парламенту, ЦВК і місцевихорганів влади.